Частина 6. Декламація. Курс віршування.

Методика викладання курсу техніки віршування

1. Декламація – мистецтво публічного читання віршів. Це – художнє, артистичне читання віршів та прози, складова частина театрального мистецтва. У ньому проявляється справжня майстерність артиста. Це реально складне сценічне мистецтво, багатофакторне. Воно потребує майстерного володіння своїми артистичними інструментами – голосом та рухами.

2. Чіткість артикуляції. На початку вивчення мистецтва декламації варто звернути особливу увагу на якість вимовляння звуків, складів. Це правило важливе, виходячи з того, що слухач або глядач найперше хоче почути розбірливе та зрозуміле читання тексту, де він чітко розрізняє окремі звуки та слова. Бурмотіння неприпустиме. Всі слова мають промовлятися чітко, не ховаючись у сторонніх звуках (звісно, якщо «бурмотіння» не є окремою сценічною задачею).

3. Голосове акцентування на певних словах фрази. Наголошення голосом на окремих словах поетичної фрази через тон, тембр або темп промовляння. Як воно може змінювати загальний сенс тексту (рядка чи всього вірша)?

Кожному учню пропонується виконати вправу – прочитати добре знайомий короткий вірш (достатньо буде катрену або й уривку з 2-х рядків) зі зміною наголосу на різні слова по черзі в реченні. Обговорити зміну загального сенсу та відчуття залежно від обраного наголосу на певному слові.

          Учні мають спробувати прочитати вірш гучно або тихо, пошепки або з шепелявістю, швидко або повільно – виділяючи при цьому певні слова через тон, тембр та темп. Завданням при цьому є знаходження особистого відчуття зміни сенсу залежно від обраного акценту. Яким засобом краще ставити акцент – тоном, тембром або темпом вимовляння? У якому випадку?

          Учні мають спробувати всі варіанти акцентування.

4. Емоційне використання пози, жестів та міміки. Сценічні рухи, моторика як художній засіб розставляння акцентів у тексті.

Кожному учню пропонуються виконати вправу – прочитати добре знайомий короткий вірш (достатньо буде катрену або й уривку з 2-х рядків) зі зміною наголосу на різні слова по черзі в реченні, але вже за допомогою сценічних рухів – пози, жестів та міміки. Обговорити таку зміну сенсу та відчуття залежно від обраного варіанту.

5. Мелодекламація – художній засіб для підсилення емоційності сценічного виступу – виразне читання віршів з музичним супроводом. Яка має бути гучність музики супроводу відносно до гучності голосу?

6. Гуртова декламація – декламація віршів зі почерговою зміною читців або з їх одночасним звучанням. При спробі такої декламації треба через власний досвід визначити (відчути) потрібну гучність голосу кожного читця.

          Кожен учасник при виконанні такої вправи має чітко слухати та чути своїх партнерів. Не можна перекрикувати партнерів.

          Важливо наголосити на відчутті спільного ритму (загального ритму вірша), який треба витримати при гуртовій декламації.

7. Аналіз якості власних артистичних здібностей через перегляд репетиційних фото та відео записів. Надати можливість кожному учню зробити відео запис на власний смартфон свого виступу на репетиції. Потім цей запис доцільно аналітично переглянути та розібрати на складові (вдалі та невдалі елементи виконання).

8. Застосування костюмів, сценічного антуражу та бутафорії для підсилення артистичного ефекту.

9. Відчуття міри у застосуванні різних художніх прийомів – ключова проблема мистецтва взагалі.