На тринадцять

У майстерні знімають двигун.

Машина висить над ямою, і з неї поволі капає олива.

Не вниз — спершу на дріт, по дроту до болта, з болта на батьків лікоть.

Батько не витирає.

Він лежить під машиною, видно лише черевики й долоню.

Долоня з'являється з темряви.

— На тринадцять.

Я перебираю ключі. Вони скидані в червоний ящик, важкі, однаково холодні.

На кожному цифра.

Шість. Вісім. Десять. Дванадцять.

Тринадцяти нема.

— Нема.

Долоня чекає.

— Глянь біля молотка.

Біля молотка гайки, куций недопалок, скручена шкурка й мертва оса.

Я знаходжу ключа.

Він теплий.

Простягаю батькові. Долоня забирає його й зникає.

Під машиною дзенькає. Потім залізо довго треться об залізо.

— Не піддається, — каже батько.

Не знаю, чи то мені.

На верстаку лежать нутрощі двигуна: клапани, пружини, кільця, чорні від кіптяви поршні.

У кожної речі є ім'я, але батько називає їх тільки тоді, коли вони потрібні.

Решту часу вони просто лежать.

У відчинені двері майстерні влітає пух з тополь.

Він чіпляється за оливу, за край ями, за мої шнурівки.

Один жмутик сідає на розібраний двигун.

Я здмухую його.

Пух перелітає далі.

Здмухую знову.

Повертається.

— Не займай, — каже батько знизу.

Я відходжу до машини.

У салоні пахне не так, як у нас: солодким тютюном, порохом, чиїмось волоссям.

На задньому сидінні в щілину завалилася монета. Я бачу її ребро, протискаю пальці, але монета тільки глибше провертається під оббивкою.

Батько вибирається з ями.

Лице в нього сіре, на щоці відбився візерунок від рукава.

Він сідає просто на підлогу, кладе ключа поряд.

— Усе, — каже.

— Зняв?

— Ні.

Він дивиться на двигун, як на людину, яка не відповіла.

Потім просить:

— Дай руку.

Я простягаю.

Він бере мій вказівний палець і веде ним під машиною, уздовж холодного металу.

— Чуєш?

Спершу нічого.

Потім — край. Подряпина. Головка болта.

— Ось він.

Батько скеровує мій палець далі.

За болтом метал стає вологим. Там збирається крапля.

Вона росте під пучкою пальця, не падає.

Ми обидва чекаємо.

Батько відпускає мою руку.

Тепер я мушу сам.