Вісімнадцята частина.

Запала чергова пауза.

    Я прийняв рішення, негайно повідомити вчене зібрання про побачені мною факти використання невідомого засобу захисту,  можливо нападу. Я зрозумів чому Малаая спокійно зі мною розмовляла не виявляючи ніякого емоційно вираженого страху. Під час розмови вона інколи відволікалась обдумуючи якісь свої плани. Звідкись  привезла із собою гуманоїда жінку Ріту, і дала їй цей засіб захисту. Вона цим дійством позбавляла Ріту страху перед хатанами. Що здавалось абсолютно нелогічним. Навіщо жертві давати абсолютний захист? Що трапилось на кораблі Малааї підчас польоту до станції? Що в кінці кінців задумала хатанка, маючи власний абсолютний захист, повторюю, ми не знаємо, чи має вона засоби  враження, чи тільки захисту. Мої сканери, сканери корабля хатанів, не виявили ніяких ознак, енергетичного, ментального, ніяких інших ознак випромінювання. І в той же час ця прикраса абсолютно прозора до всіх засобів виявлення. Це неймовірно, однак це факт. З дозволу великого зібрання вчених я застосовую вислови які не повинні зустрічаються в лексиконі ШІ. Мені здалось що Малаая під час спілкування з Рітою переосмислила свою роль в світі. Вона не просто жінка призначення якої народжувати велику кількість воїнів для загибелі. Ми знаємо що в хатанів  всім керують чоловіки, жінки знаходяться на ролях прислуг і виконують функцію розплідника. При всьому тому, жінки в розумових здібностях не поступаються чоловікам. Я зрозумів – вона щось задумала. І я вирішив  їй допомогти. Ми уклали угоду. Так, мені здалось, що експеримент з хижаком, який для нас має винятково корисне значення, для хатанів таким не є. Їхні планети перенаселені, у них надмірна кількість чоловіків для всіх місій. Навіщо їм ще й хижак який має генетичні мутації. Питання і для нас також, яку мутацію хижак отримає в другому, третьому поколінню. Зважаючи на те що він вже в першому поколінні сам вирішує чи слухати прямого наказу чи ні. Що й трапилось. Також зазнала змін шерсть, вона отримала нитки рецепту, при ущільнені стає броня, він вижив при вибуху надсвітових двигунів, захистила шерсть. Що буде далі?  На закінчення, я прошу вибачення у ради вчених, за те що надіслав на зібрання свою копію. Моє справжнє ядро ШІ капітана Амсулеуна летить на планету Скора і буде служити гуманоїду на імя Гуч. Він сприйняв мене як рівного собі, дав мені ім’я Шідей. Це велика відповідальність, і я зроблю все щоб не втратити його довіри. Прошу раду вчених не робити спроб стерти мене в час знаходження на території деймунів в якості помічника Гуча. Голограма вклонилась і розтанула.

    - Копія припинила існування, - повідомив головний ШІ.

    - Шановне товариство, - піднявся Амсудан, - ми вислухали ШІ капітана Амсулеуна.

Інформацію яку він нам надав, ми досконально вивчимо, та зробимо свої висновки. Наразі під дією емоцій рішень приймати не будемо. Єдине про що  попрошу, почути поважного вченого історика Салатуна розповісти все що йому відомо про даний артефакт і, історичні події з ним пов’язані. - Піднявся  найстаріший член вченої ради.

    - Для початку я вам покажу маловивчений сектор простору де знаходиться планета з сховищем в ядрі планети про яку мав мову Шідей. Його так назвала людина і я не маю наміру називати інакше. – Посеред залу з’явилась голограма частини всесвіту з декількома десятками сонячних систем та мертвих зон зі згаслими сонцями. – Зверніть увагу, ось  трикутник із  сонячних системи з погаслими сонцями. Вони майже впритул одна до другої і знаходяться на відстані одного світлового року. Енергетична активність нульова. Ось там знаходиться відома нам планета. Це повністю кам’яна планета з ядром із рецепту. Хто, як, завдяки яким технологіям зробив в центрі ядра планети сховок - невідомо. Як виглядає печера всередині ми бачимо. Ми обстежили всі чотири  сонячні системи. На сусідній є планета на орбіті якої  знаходиться захисна оболонка з камінної крихти, та брил, по декілька тисяч тон.  Потрапити на неї неможливо. Та просторове сканування показало, вона пронизана незчисленною кількістю тунелів. Таке враження що життя, існувало в товщі планети, в якій формі – невідомо. Найкращого місця зачинити об’єкт який черпає енергію з навколишнього середовища, нема. І саме там знаходились відомі артефакти. З цього один з можливих висновків – їх боялись. Про що свідчать надписи. Далі. Найближчі сонячні системи вже на відстані декількох тисяч світлових років, що підтверджує теорію закупорки небезпечного енергетичного елементу. Це такі факти. Перше - нульовий викид енергії, майже чорна діра, друге - просторова ізоляція.  Питання, що це за речовина яка не має маси, може ставати прозорою, не виявляється скануючими приладами, не випромінює енергію, принаймні наші прилади не фіксують? В той же час розміри цієї субстанції по космічним масштабам,  нульові. Що це? – Вчений замовк. - І знов же, в цьому секторі знаходиться конгломерат сонячних систем,  в центрі яких є планета з ядра якої ми черпаємо анти речовину для наших кораблів.  А от матеріал для коконів з утримування речовини ми берем ось тут. – Він показав на сусідній червоний карлик з декількома планетами. - Це планета Кана. Вона остання на орбіті. І в завершення, трохи далі, це є сектор Гваго і планета Дун, вона в просторі сама по собі.  Ми її називаємо зуби друкона. Ось останнє повідомлення єдиного втрапившого на її поверхню розвідника перед загибеллю. «Я на планеті, кристали неймовірні, мрія наших технологів, та ця планета жива, щось велике піднімається з надр, в небо злітають кристали» На цьому повідомлення обірвалось. Таким же чорним кристалом був знищений наш військовий рейдер, точніше це був не зовсім кристал, він являвсь просторовим кораблем невідомої цивілізації, тільки форма нагадувала гостро-трикутний кристал. Це все що нам відомо, польоти в даний сектор заборонені. На межі сектору з зоні тривимірного простору чатують наші військові автоматичні кораблі. Ніяких нових відомостей з сектора не поступало. – Вчений сів. Піднявся генерал, відповідальний за побудову кораблів.