Таємниця зниклого велосипеда майже розкрита!

Інспектор Філін подумав, що блискучий круглий будильник, знайдений у Сороки, може належати вчителю Борсуку. Адже ще минулої ночі Борсук приходив до нього й скаржився, що його будильник зник.

— Треба негайно навідатися до школи, — вирішив Філін. — Можливо, я знайду Борсука саме там.

Коли інспектор прибув до лісової школи, уроки вже закінчилися, й учні весело розбігалися по домівках. Але раптом інспектор зупинився, витріщивши очі: біля входу стояв жовтий велосипед. Той самий, який описував листоноша Лис!

Філін швидко попрямував до кімнати вчителів. Там він і знайшов панa Борсука, який саме збирав підручники в сумку.

— Вітаю, пане Борсук! У мене для вас чудова новина! — вигукнув інспектор. — Здається, я знайшов ваш будильник!

Він поклав круглий будильник на стіл.

— О, інспекторе Філін! Ви не уявляєте, як я радий! — зрадів Борсук. — Це будильник моєї бабусі. Дякую, що знайшли його!

— Радо допоміг! — усміхнувся Філін. — Але маю ще одне запитання. Ви не знаєте, кому належить жовтий велосипед, припаркований біля школи?

— Звичайно, знаю! — кивнув Борсук. — Це велосипед Лиса! Я позичив його сьогодні зранку, бо проспав — без будильника не почув сигнал, а автобус уже поїхав.

Філін здивовано нахилив голову.

— Ви позичили його в Лиса?

— Так! — відповів Борсук. — Я залишив йому записку. Він що, її не знайшов?

— На жаль, ні, — серйозно відповів інспектор. — Він подумав, що велосипед вкрали!

— Ой-ой! — вигукнув Борсук. — Я точно написав йому повідомлення!

Він відкрив свою сумку, дістав зошит і показав місце, де була вирвана сторінка.

— Ось тут! Я вирвав аркуш і залишив його біля пошти.

Інспектор Філін витягнув папірець, який знайшов на місці злочину, і порівняв його із зошитом. Краї і справді збігалися ідеально.

— Ну що ж, таємниця стає зрозумілішою! — мовив інспектор.

Разом із Борсуком вони вирушили до поштового відділення. Борсук дуже хотів усе пояснити Лису й особисто повернути йому велосипед.