Докази на галявині

Інспектор Філін був готовий розкрити справу про зниклий велосипед! Він поспішав, адже чим довше велосипеда не буде, тим довше Лис не зможе доставляти листи.

— Приступимо! — подумав інспектор і вирушив до місця злочину — на невелику галявину біля лісового струмка. Галявину оточували високі дерева і зелені луки, але Філіну було не до краси. Він хотів знайти докази, які допоможуть знайти злодія.

Щойно він прибув, одразу помітив слабкі сліди шин на краю галявини.

— Виглядає багатообіцяюче! — прошепотів він і нахилився ближче.

Він уважно розглянув візерунок на слідах і їхній розмір. Вони могли належати саме тому жовтому велосипеду, який шукає інспектор.

Поруч він знайшов кілька кольорових цукерок у блискучих обгортках.

— Хм... Цікаво. Можливо, це якось пов’язано з крадіжкою? — замислився він.

Інспектор знав, що цією стежкою часто ходять і школярі, і лісові мешканці. Можливо, хтось загубив солодощі... або залишив їх випадково?

Він обережно поклав цукерки до сумки. До них він приклав жартівливу записку:
«Знайдено Інспектором Філіном на березі лісового струмка. Можна з’їсти після того, як знайдеться викрадач велосипеда.»

Інспектор посміхнувся і подумав:
— З таким успіхом я міг би збирати цукерки замість доказів!

Проте, коли він спробував іти далі по слідах, його чекало розчарування: вони обривалися біля струмка. Філіну довелося повернутися на галявину.

Там він обійшов навколо поштового відділення, шукаючи нові зачіпки. У крилі він тримав збільшувальне скло й уважно роздивлявся траву.

Біля старого пня, де Лис зазвичай паркував свій велосипед, інспектор побачив щось маленьке. Це був шматочок паперу з картатим малюнком. Один бік був нерівно відірваний.

Філін уважно оглянув знахідку. Але на папірці не було жодних написів. Цього було замало, щоб знайти злочинця.

— Ех... — подумав інспектор, але не здався.

Він поклав папірець у невеликий пакет, написав дату і час, а потім продовжив огляд території.

Раптом він почув дивний звук. Десь поблизу з’явився свіжий горбик землі.

— Ага! Це може бути тільки Кріт! — усміхнувся Філін. — Б’юся об заклад, він теж шукає солодощі.

З посмішкою на дзьобі інспектор зібрав свої знахідки й рушив дізнатися, що бачив Кріт.