Новорічна несподіванка

    Наступного ранку, 31 грудня, тітка Серафима з донькою та онукою о восьмій годині були вже в квартирі. Оленка та Настуня одразу пішли готувати їжу та десерти, а тітка пішла гуляти з малою, щоб не заважати. Дівчата смішили одна одну, голосно реготали й до обіду основні страви були приготовлені, лишилося лише перед вечерею зробити щось гаряче.

   Час промайнув якось зовсім непомітно, о вісімнадцятій сіли вечеряти, бо у них в родині було заведено не їсти на ніч, навіть на Новий рік. Ближче до опівночі вони могли випити трав’яного чаю з медом. Оце й усе, бо здоров’я в аптеці не купиш, тож важливо про себе навчитися піклуватися. Тіло любить режим дня і здоровий сон. А якщо переповнений шлунок, то сон ніяк не може бути здоровим!

    О двадцять першій маленьку Марійку вклали спати, тітка лишилася вдома, а дівчата пішли до ялинки. За десять хвилин до опівночі Настуня із Оленкою підійшли до вхідних дверей і побачили жінку, яка нерішуче стояла і переминалася з ноги на ногу. Вона підняла руку, щоб натиснути дзвінок і різко відсмикнула, ніби передумала. Потім повернулася і Настуня зустрілася з нею поглядом. Щось у ній було таке невловимо знайоме, рідне.

• Ви до нас? – запитала Оленка.
• Мені потрібна Анастасія Величко – мовила жінка. – Я до неї. Вона тут мешкає?

 Чим більше Настуня вдивлялася в обличчя незнайомки, тим більше вона переконувалася, що це її мама.

• Мамо! – прошепотіла дівчина.

  На очах жінки виступили сльози й вона кинулася та міцно пригорнула Настуню.

• Оце так новорічна несподіванка! – вражено мовила Оленка.

• Дякую!!! – прошепотіла Настуня, піднявши очі догори.