Звичайне чаклування

   Відпочинок відпочинком, а ще потрібно було продумати новорічне меню, яке включало також дитяче меню для Оленчиної донечки та закупити деякі продукти. Меню дуже швидко було складено, а заодно написано розширений список продуктів, які Настуня збиралася придбати наступного дня. А купувала вона кожного разу все те, що найбільше любила: маслини, різні види сиру, помідори, гриби, перець, червоний виноград, оселедець… бо як же без оселедця під шубою на Новий рік? Як в геометрії є аксіоми, то оселедець під шубою для Настуні був новорічною аксіомою. Без цього салату Новий рік – це не Новий рік. Отак! Для неї це було так. «Моє життя – мої правила!» - це було п’яте правило Настуні. Вона нікому нічого не нав’язувала, нічого не заперечувала, дозволяла всьому бути, як є. Кожен має право на власне життя, погляди та на власні помилки при потребі. Для чого конфліктувати, щось комусь доводити, якщо в кінцевому результаті кожен лишиться зі своїми переконаннями? Даремна витрата ресурсу. А свої ресурси вона звикла спрямовувати на щось позитивне. Ось і зараз у неї народилася ідея пошити нову сукню. У Новий рік у новій сукні! Як це приємно! Дівчатка, вони й у вісімдесят років, залишаються дівчатками, а суконь багато не буває! Тож Настуня дістала найкращий відріз тканини, який вона декілька років тому купила – і… увечері вона вже міряла обновку. З дзеркала на Настуню дивилася прекрасна незнайомка. Дівчина на себе не впізнавала. Сукня настільки її змінила, а колір тканини візуально зробив обличчя виразнішим. Настуня одягла улюблені туфлі, підібрала волосся догори, одягла сережки та ледве торкнулася губ блиском. Тепер вона вже була впевнена, що феї мають саме такий вигляд. Вона подумки перенеслася у своє дитинство й пригадала, що була непосидючою, веселою та грайливою дівчинкою.

•  А що якщо…? – подумала вона й на устах з’явилася хитра посмішка. Якби хтось на неї зараз подивився, то побачив би, що дівчина щось задумала і це «щось» - дуже цікаве.

   А задумала наша красуня здійснити своє бажання. Ось так! В дитинстві у неї це виходило легко й просто, то чому б зараз не зробити те саме?

   Настуня спробувала відтворити той емоційний стан, у якому зазвичай чаклувала в дитинстві та віру, яка була без жодного сумніву, що саме так все трапиться, як вона це бачить у своїй уяві. Дівчина взяла свою чарівну паличку, закрила очі та детально уявила усе те, що вона буде бачити, чути, відчувати, коли її бажання здійсниться. На мить вона відчула аромат мандарин та хвої. Після цього вона прошепотіла:

« Янголи на крилах білих

До господи прилетіли.

Це бажання підхопили

Двері в диво відчинили.

В добру пору, в добру днину,

Без затримок, без упину

Я бажання відпускаю

Та здійснити довіряю.»

   Настуня тричі обернулася за годинниковою стрілкою й дмухнула на розкриту долоню, ніби відпускаючи бажання та махнула чарівною паличкою. Ось і все. Бажання полетіло у небесну канцелярію на виконання. Дівчина звідкись знала, що все трапиться так, як вона загадала, а, можливо, навіть краще, ніж вона собі може уявити. З відчуттям абсолютного вдоволення дівчина пішла спати, а на ранок про свій вечірній магічний ритуал вже й не згадувала. Відпустити бажання означає те, що про нього варто забути й просто довіритися Вищим силам. Здійсниться – то здійсниться, а ні – значить, так треба. Тож шосте правило звучало так: «Що можеш зробити сама – роби, а що ні – дозволь іншим здійснити твої бажання». А ким вже будуть ці інші (янголи чи люди) – не важливо.