Нещадний холод пробирає до кісток, крижані сніжинки болісно впиваються у тіло - місіс Клаус та Дзінь, на межі власних сил, пробираються крізь шалений вітер, магічну бурю, що з волі Санти оточує весь острів: не дає ні вийти з нього, ні пройти.
Дзінь, з прив'язаним подарунком до спини, крок за кроком, намагається протидіяти стихії, прориваючись вперед, слід у слід за пані.
Місіс Клаус, йдучи попереду, прикриває рукавами свої ясні очі - через гучну завірюху, їй доводиться кричати:
МІСІС КЛАУС
- Ще трохи..! Не відставай!
Оленя продовжує йти, сил стає замало - вітер починає підхоплювати ослаблене тільце, нести його назад, силою розвертаючи додому. Та в остнню мить, крізь сніжну стіну, пані Клаус хапає оленятка, різко підтягуючи до себе.
Настає підозріла тиша. Дзінь падає на тверду землю - оговтавшись, більше не відчуваючи знущань морозної бурі, він широко розплющує очі, здивовано дивиться навкруги.
МІСІС КЛАУС
- Що, справляє враження?
ДЗІНЬ
- Ага... Ще й як...
Двоє супутників нарешті прийшли: вони стоять на краю острова, звідки видно лише безкраїй космос та далекі-далекі зірки, що розстилаються навколо острова.
Клаус тицяє пальцем:
МІСІС КЛАУС
- Он там, найяскравіша зірка - Слідуй за нею, вона вкаже тобі шлях. Та поквапся, новорічна нічь вже зовсім скоро.
Дзінь, примружившись, придивляється до сяйва.
ДЗІНЬ
- Угу. Це я зрозумів, а як же мені..?
Олень не встигає договорити, як його тонкі копитця перестають торкатися землі - пані штовхає розгбленого оленя з виступу, спостерігаючи за його прямим польотом у космічну нескінченність.
ДЗІНЬ
- А-а-а-а-а!!!
Наляканий, зажуханий, Дзінь не знаходить виходу краще, окрім як зі швидкістю світла дригати своїми тонкими ніжками - чи то від страху, чи то від черезмірної активності, олень замість й далі летіти униз, підноситься угору.
Ледь усвідомівши свій успіх, він радісно кричить:
ДЗІНЬ
- Я лечу! Пані Клаус, я лечу-у-у!!!
Місіс Клаус доброзичливо махає рукою, віддаляється все далі й далі:
МІСІС КЛАУС
- Хай щастить! Довго не затримуйся!
ДЗІНЬ
- Не буду!
МІСІС КЛАУС
- І ще дещо: як прибудеш, тільки не...
Дзінь вже занадто далеко, аби почути її останні слова.
#3920 в Фентезі
#2699 в Різне
#546 в Дитяча література
дружба щастя, новорічна несподіванка, пригоди цікаві історії вигаданий світ
Відредаговано: 09.01.2023