Новорічний переполох

Розділ 2.1

Нещадний холод пробирає до кісток, крижані сніжинки болісно впиваються у тіло - місіс Клаус та Дзінь, на межі власних сил, пробираються крізь шалений вітер, магічну бурю, що з волі Санти оточує весь острів: не дає ні вийти з нього, ні пройти.

Дзінь, з прив'язаним подарунком до спини, крок за кроком, намагається протидіяти стихії, прориваючись вперед, слід у слід за пані.

Місіс Клаус, йдучи попереду, прикриває рукавами свої ясні очі - через гучну завірюху, їй доводиться кричати:

МІСІС КЛАУС   

- Ще трохи..! Не відставай!

Оленя продовжує йти, сил стає замало - вітер починає підхоплювати ослаблене тільце, нести його назад, силою розвертаючи додому. Та в остнню мить, крізь сніжну стіну, пані Клаус хапає оленятка, різко підтягуючи до себе.

Настає підозріла тиша. Дзінь падає на тверду землю - оговтавшись, більше не відчуваючи знущань морозної бурі, він широко розплющує очі, здивовано дивиться навкруги.

МІСІС КЛАУС  

- Що, справляє враження?

 

ДЗІНЬ

- Ага... Ще й як...

Двоє супутників нарешті прийшли: вони стоять на краю острова, звідки видно лише безкраїй космос та далекі-далекі зірки, що розстилаються навколо острова.

Клаус тицяє пальцем:

МІСІС КЛАУС

- Он там, найяскравіша зірка - Слідуй за нею, вона вкаже тобі шлях. Та поквапся, новорічна нічь вже зовсім скоро.

Дзінь, примружившись, придивляється до сяйва. 

ДЗІНЬ

- Угу. Це я зрозумів, а як же мені..?

Олень не встигає договорити, як його тонкі копитця перестають торкатися землі - пані штовхає розгбленого оленя з виступу, спостерігаючи за його прямим польотом у космічну нескінченність.

ДЗІНЬ

- А-а-а-а-а!!!

Наляканий, зажуханий, Дзінь не знаходить виходу краще, окрім як зі швидкістю світла дригати своїми тонкими ніжками - чи то від страху, чи то від черезмірної активності, олень замість й далі летіти униз, підноситься угору.

Ледь усвідомівши свій успіх, він радісно кричить:

ДЗІНЬ

- Я лечу! Пані Клаус, я лечу-у-у!!!

Місіс Клаус доброзичливо махає рукою, віддаляється все далі й далі:

МІСІС КЛАУС

- Хай щастить! Довго не затримуйся!

 

ДЗІНЬ

- Не буду!

 

МІСІС КЛАУС

- І ще дещо: як прибудеш, тільки не...

Дзінь вже занадто далеко, аби почути її останні слова.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше