Глава 3. Підозра у зраді

Катя вимкнула ноутбук і пішла у спальню. Вона залізла в ліжко, але заснути не могла. На годиннику було близько опівночі. Катя повернулася на кухню і вирішила попрацювати над звітом. Дівчина зробила щомісячні зведення продажів, побудувала загальний графік доходів компанії та досить швидко впоралася зі звітом по покупцях. Закінчивши роботу, Катя підняла очі та подивилася у вікно. Над дахами будинків з’явився краєчок сонця — наступав яскравий світанок. 

На годиннику було пів на шосту ранку. Катя зрозуміла, що вона працювала всю ніч. Як не дивно, спати їй як і раніше не хотілося. Дівчина пішла у ванну кімнату і прийняла прохолодний душ. Потім приготувала сніданок і зварила каву. Зі спальні вийшов Олег.

— Що у нас на сніданок? — запитав він так, ніби вчора не було ніякої сварки.

— Омлет із сосисками. Ти будеш каву чи зробити тобі чай?

— Краще каву. О котрій ти прокинулася? Я вчора пішов спати раніше за тебе, але насилу виповз сьогодні з ліжка.

Катя не відповіла йому і продовжувала мовчки пити каву.

— Візьмеш обід з собою або заїдеш пообідати додому? — раптом запитала вона.

— Чому ти питаєш? Ти ж знаєш, що я з ранку до вечора в офісі. Мені немає коли заїжджати додому, — Олег уважно подивився на дружину. — Між іншим, я заробляю гроші для нашої родини.

— Я вчора спілкувалася з Вірою у чаті. Вона сказала, що бачила тебе вчора в обідню пору біля нашого будинку. Ти заїжджав додому?

Катя вдивлялася в обличчя чоловіка. Їй дуже хотілося почути від Олега всю правду і розвіяти всі сумніви. Але цього не сталося. Було помітно, що Олег не очікував від дружини такого питання. Він виглядав розгубленим.

— Так, я заїжджав додому вчора, — він зробив паузу. — Потрібно було взяти паспорт. У відділі кадрів попросили всіх співробітників принести паспорти, щоб звірити дані. А я свій паспорт забув вдома.

— Напевно, тому ти й запізнився вчора? Терміново їздив за паспортом?

— Ну звичайно, саме тому! — наче зрадівши, вигукнув Олег.

— Зрозуміло. Ти один приїжджав чи з Мішею?

Міша був колегою Олега і теж жив в цьому районі. На роботу і з роботи він іноді їздив разом з Олегом на його машині.

— Ні. Міша свій паспорт узяв. Я приїжджав сам.

Катя розуміла, що чоловік бреше їй. Він уникав дивитися їй в очі, помітно нервував і не міг спокійно всидіти на місці. Дівчині стало страшно від думки, що її найгірші підозри можуть виявитися справедливими. Але Катя все ще не могла повірити в зраду чоловіка.

Після сніданку Олег став швидко збиратися на роботу. Він уже взував черевики в передпокої, коли Катя запитала:

— Ти сьогодні рано виходиш. Мішу чекати не будеш?

— Та що ж ти так вчепилася у цього Мішу?! — роздратовано вигукнув Олег. — Мені вчора догану оголосили за запізнення, тому я хочу сьогодні приїхати раніше. Міша прекрасно доїде на метро, ​​йому поспішати нікуди. Все я пішов.

Він зі злістю натягнув на себе куртку і вийшов з квартири. Катя ще пару хвилин мовчки стояла в передпокої, а потім сіла на лавочку біля стіни та розплакалася. Раптово дівчина відчула страшенну втому від безсонної ночі та переживань.

Катя трохи привела себе до ладу і швидко зібралася на роботу. Вона вийшла з дому і попрямувала у бік зупинки. У потоці людей вона побачила Мішу, який поспішав на станцію метро. Катя прискорилася і наздогнала його.

— Привіт, — посміхнулася дівчина Міші. — Поспішаємо на роботу разом з усіма?

— Катю, привіт! Я думав їхати разом з Олегом, але він вже поїхав раніше без мене.

— Олег розповів мені все щодо вчорашньої догани за запізнення від начальника. Тому він і поїхав сьогодні раніше — хоче реабілітуватися.

— Давно пора. Ти мені вибач, але я дивуюся, як начальник не зробив йому зауваження раніше. За останній рік твій чоловік зовсім знахабнів. Він частенько запізнювався з обіду, а то і зовсім йшов з роботи на годину раніше. Ніхто зі співробітників собі такого не дозволяє. Тільки секретарка директора Марина. Але їй можна пробачити. Там така ефектна панночка! Схоже твій чоловік бере приклад з неї. Коли на роботі немає Марини, то немає й Олега.

Міша запнувся і зрозумів, що наговорив Каті багато зайвого. Як і всі інші співробітники, він здогадувався про таємний роман Олега з Мариною. Але говорити про це Каті безумовно було не варто — лізти в чуже сімейне життя Міша зовсім не хотів. Катя удала, що не зрозуміла підтексту і постаралася весело посміхнутися.

— Так, поганий приклад заразливий! Сподіваюся, що Олег виправиться. Не хочу, щоб його звільнили. Приємно було тебе бачити. Вдалого дня!

— Тобі теж, бувай! — Міша зітхнув з полегшенням і швидко пішов до входу в метро.

Катя дійшла до своєї зупинки та притулилася до холодної стіни кіоску, який стояв поруч. Вона відчувала всередині величезну неосяжну порожнечу, наче з її життя раптом пішло все щастя. Значить вже близько року... А вона нічого не знала! Намагалася довести чоловікові, що вірна йому і кохає тільки його. А весь цей час, у їх квартирі, яку Катя намагалася перетворити в затишне сімейне гніздечко, Олег приймав іншу жінку. О, Господи! Порожнеча, що виникла в душі Каті, почала швидко заповнюватися пекучим болем і образою.