Аудит держави

Хочу ще раз наголосити на тому, що кожний українець має відчувати себе реальним, а не номінальним власником своєї частки загальнодержавних багатств. І не тільки на рівні комунальної (про це нижче), а й на рівні державної власності. Такі засади має бути не декларативно закріплено, хай навіть у Конституції, а юридично втілено в ланцюжку всіх необхідних законодавчих і підзаконних актів та відтворено самим фактом набуття громадянами майнових прав через отримання ними сертифікатів певного зразка. Це зафіксує їх реальну причетність до скарбів держави і зробить кожну людину справді рівноправнимакціонером своєї країни, відповідальним за її стан і зацікавленим у результатах її розвитку.

Але для визначення реальної долі громадянина в скарбах держави треба провести зрозумілий і прозорий, а головне —повний аудит економічного й фінансового стану країни, аудит її природних і матеріальних ресурсів. На основі даних такого аудиту визначиться реальний рівень та показники капіталізації самої держави. Простіше кажучи, ми маємо встановити, скільки на теперішній час вартує наша країна.

Показники такої капіталізації потрібні не лише для з’ясування обсягу майнової причетності українців до багатств держави, а і як реальний економічний показник для можливого майбутнього залучення масштабних інвестицій під стратегічні для розвитку держави інноваційні проекти.