ПРОЛОГ

Шейхан
- Темний Повелитель мусить бути одружений, це незмінне правило, яке ніхто не може порушувати.
-Але батьку...
-У тебе є три місяці, - він не дав мені договорити, - Шейхане, я прийму будь - який твій вибір, тому що прекрасно знаю, що серцю не накажеш. Але якщо за три місяці ти не знайдеш собі наречену, то її для тебе виберу я, і не факт, що ти зможеш її полюбити так, як я твою мати. Сподіваюсь ти мене зрозумів синку?
-Зрозумів, - процідив я крізь зуби, розвернувся і не чекаючи дозволу вийшов із зали залишивши батька самого. Я  прямував коридорами до виходу в сад, там стояла статуя Хані, богині кохання, покровительки драконів Шеасу. Я повільно підійшов і опустивши голову важко видихнув:
-Батько хоче щоб я за три місяці знайшов собі наречену, але що як я не зможу полюбити когось ніколи?! Якщо я не знайду свою кохану?! Що мені тоді робити Хані?
 Богиня досить часто зі мною розмовляла, давала поради. Не зважаючи на те, що я був темним магом, як мій батько, хоча моя мати світла. Більше ні з ким з темних Хані не розмовляла так багато, як зі мною, більше ніхто з нас не міг похвалитися такими зв'язками з богинею.
-Хлопчику мій, не хвилюйся так, - вона провела рукою по моєму волоссю, - я, як богиня кохання, можу тебе запевнити, ти знайдеш її, я, на жаль, не можу сказати тобі хто вона, адже твоя доля ще не вирішена. Але, є в мене здогадка, де ти її знайдеш.
-І де саме? -  я повернув голову в її сторону, вона посміхнулась і промовила зникаючи:
-Шукай її в Академії Аронгари, вона студентка першого курсу на факультеті бойової магії. Будь обережний, бо тобі доведеться завойовувати її серце...
-Дякую Хані, - промовив я уже в порожнечу. Отже мені треба до Академії Аронгари, на факультет бойової магії...