Роздiл 1

Анотація:

Рятуйте! Мене обрав своєю мішенню безсердечний улюбленець дівчат і популярний хлопець універа. Студентки так і в'ються за ним услід. Подарунки дарують, вірші присвячують. І у мене знайдеться, чим порадувати, аби потім швидко вдалося втекти. Наївний стрілок заявляє свої правила і думає, що здамся. Даремно сподівається! Вже я постараюся довести, хто з нас ще буде мішенню.
Шкідливо вважати мене простачкою. Небезпечно продовжувати бої на право переможця. І дуже страшно прив'язуватися, коли не видно вибору, піддаючи серце найбільшому ризику...

***

Даша

Цирк їде, а я залишаюся...

Всього на місяць. Ні, не так.

На цілий величезний місяць вільного і самостійного життя.

Круто, так? Ду-у-у-уже!

Ввечері якраз відзначимо з подружками від'їзд цирку на гастролі, першим походом до клубу. Посидимо там спокійненько, може, потанцюємо. Привертати увагу точно не будемо. На те є серйозні причини. У моєму випадку, з обтяжливими обставинами.

Свої грандіозні плани продумую про себе на бігу. Туди-сюди мотаюся між цирком і автобусами з коробками. Гастролі завжди проходять в метушні. Речей як на рік зібрали. Ну на стільки не хочу залишатися без своєї божевільної рідні та улюблених тварин. І треба буде ще попрощатися з деякими друзями.

— Дарина, почекай, — зупинив мене взагалі не той, з ким треба попрощатися.

До друзів жодним боком не відношу Єлизара Летючого.

Він тільки на вигляд просто хлопець. Це якщо за кілометр дивитися і не придивлятися.

А так-то, зірка! Улюбленець публіки, перспективний повітряний гімнаст і мiй черговий головний біль. Скоріше б полетів вже Летючий прилипала.

— Подумай над моєю пропозицією, — не збирався відставати, і коробку вихопив з рук, — В мене гарна репутація в цирку, твоя сім'я мене прийме. Кращою партії не знайдеш.

— Ось і вступай в сім'ю! Від мене тільки відчепися. Вигідно буде тобі, а не мені, — користі точно для себе не бачу.

А от Єлизар бачив. Так буває з тими, хто багато літає.

— Назви, ким мене заміниш? Є такий? — підняв ідеально пофарбовані брови. — Тобі двадцять років, Дарина. Через два роки ти закінчиш університет і все. Ніякого навчання. Тільки цирк і всюди з нами. І ніколи не дадуть завести серйозні стосунки поза цирком. Тільки не тобі. Не спадкоємиці одного з найвідоміших циркових кланів.

Хоч би прикинувся, що подобаюся. Так ні, холодний розрахунок.

Тьху, на його корисливу морду після солярію.

Батьки у мене — заслужені дресирувальники країни.

Дядько, брат батька — директор цирку.

З обох сторін батьків — брати і сестри в адміністрації, або практикують свої номери.

Кузини і кузени — також задіяні в програмі.

Дiдусь, диригент, тож і серед музикантів наш клан проявився.

Одна я обрала стати ветеринаром. Само собою, для роботи в цирку, через нездатність на щось більше, за мірками інших учасників трупи.

— Думаєш, з тобою стосунки заведу? Прямо врятуєш мене своєю сліпучою красою?

Розкотив губу!

Летючий рятувальник Єлизар не встиг дати ще разочок збагнути, яка я сліпа та невдячна. Щастя своє не бачу в образі двометрової гори м'язів з ідеальними, після корекцій і щоденних старань, рисами обличчя. Навіть на новій афіші його фейс приліпили.

Нам завадили газелі. Не ті, що прекрасні тварини. А такі ж граціозні, але заздрісні стерви. У нас і такі є.

— Витребенькується, так? Хі-хі, — посміялася одна з повітряних гімнасток, звертаючись до Єлизара.

Бррр. Гидка чучундра.

І інші торохтіли:

— Раділа б, що таким богатирям хоч чимось цікава. Не будь у тебе, сама знаєш, кого... і близько б не підійшли.

— От вже точно, на кому спадковість відпочила. У сім'ї ж не без...

Перервала приємні компліменти. А то все мені, та мені. Так і луснути недовго.

— Ви що, по сто грам ваги набрали? Ого, як шар злості видно, — я округлила очі, зображуючи жах. Для них це найгірша катастрофа, кожен грам на рахунку. — Дивіться, як би не впустили вас, товстіючих від злості газелей.

— Я зважилася годину тому. Не турбуйся, — та, яка чучундра, вона ж найогидніша, не дала себе налякати, інші взялися оглядатися в шоці.

— Можеш сміятися над нами скільки влізе. Мистецтво і талант виглядає саме так. А твоя справа — в лайні звіриному колупатися і під хвости заглядати.

Іржання газелей мене остаточно вивело з себе.

— Ну я вам зараз!

Вихопила свою коробку у Єлизара Летючого, задоволеного, що за нього тут заступаються і вчать мене розуму.

Замахнулася одразу на чучундру. В чоло стукнути стерву терміново треба.

Рятуючись від розправи, гімнастки понеслися до автобусу на довгих тонких ногах. Я за ними.

Наздожену — і кожнiй в чоло дам.

— Дашунь, ти куди? — за два кроки від автобуса мене зловили міцні руки.

— Хрещений, знову газелі дістають! Схиблені на своїх м'язах богатирі заради вигоди відкидають зі своїх зіркових плечей пропозиції. І взагалі! Ти що не міг народитися на тридцять років пізніше? Я б тебе вибрала тоді!!! У-у-у-у.

Так і притулилася до плеча хрещеного. Мало хто мене розуміє і кому можу все розповісти, нічого не приховуючи: кращі подружки Мелісса, Ангеліна і хрещений.

— Навіщо тридцять? — засміявся він, поправляючи на мені шапку, — Мені треба було на триста років раніше народитися. Тоді було простіше народ дивувати. Прославився б на весь світ.

Фокусник він у мене.

Років до десяти вірила, що чарівник. Зараз теж, але менше. І хрещений, найдобріший в цирку точно. Тільки забуває, що мені все-таки більше десяти років в два рази.

— Карамельки?

Зняла з себе шапку і висипала на руку.

— Зате твої улюблені, — поплескав хрещений по капюшону.

Зрозуміло, ще там тепер щось знайду.