29

У вівторок ми купили улюблені снеки Менді, я написала кілька слів Ешу у вигляді поради і додала ще одну листівку з милими, романтичними віршами для Менді. У книзі згадувалося, що вона любила поезію, але потім сюжет подався зовсім в інший бік. Автор якось забув про цю деталь, а от мені зараз вона знадобилася.

Я з нетерпінням чекала на обідню перерву — хотілося на власні очі побачити, як Менді реагує на подарунки.

Їдальня завжди була наповнена шумом, сміхом і балачками під час обіду, але сьогодні це нагадувало рій бджіл, що безупинно гуде. Усі щось жваво обговорювали, перешіптуючись із неймовірною швидкістю. Наш із Джаспером прихід змусив їх на мить притихнути, але вже за секунду гомін відновився.

Що за дивна реакція? Може, сьогодні відео з Джасом знову стало головною темою дня?

Поки ми стояли в черзі за їжею, я намагалася помітити в натовпі Менді. Розчаровано прикусила губу. Здається, вона ще не прийшла?

— Що за метушня? — поцікавилася я у тих, хто вже сидів за нашим столиком.

— Та ти сама подивись, — Аманда кивнула вбік, де зазвичай сиділи футболісти.

Перше, що кинулося в очі якась пара обіймалась. Спершу я навіть не зрозуміла, хто це, але придивившись, від подиву мої брови злетіли догори.

— Бріанна і Ніксон?! — Джас теж виглядав приголомшеним від такого повороту.

— Це... несподіваний поворот, — констатувала я, знизавши плечима, і взялася за важливіші справи — обід.

— Тебе зовсім не хвилює?

Я подивилася на Стеллу. З якого це дива мене має турбувати чиєсь особисте життя?

— Вони дорослі люди...

— Я про випускний! — підняла очі Стелла. — Не дарма Брі вибрала саме Ніксона. Його популярність досі висока. Вона точно націлилася на королеву випускного!

Здається, їжа Стеллу зовсім не цікавила. Вся увага дівчини була прикута до спини Бріанни, коли вона  розмірковувала про її наміри.

— Але ж у Кріс є Джаспер, — вставила свої п’ять копійок Аманда. — Тобі треба частіше з’являтися з ним і виставляти ваші спільні фото в інстаграм.

Поруч Джас із заплющеними очима бурмотів щось про самоконтроль. Розмови подруг Кріс у подібному контексті його явно дратували. Треба було відволікти його і я накрила його долоню своєю. Простий фізичний контакт, але, здається, це подіяло. Джас видихнув і повільно провів великим пальцем по моїй руці.

— Аманда має рацію. І ваша поява на суботніх танцях має бути найкращою.

— Точно! Давай сьогодні підберемо сукні.

— О, боже, — застогнав Зейн із жахом. — Почалося. Том, як ти витримуєш це щодня?

— Талант, друже, талант!

— І туфлі, — продовжила Стелла, не звертаючи уваги на репліки хлопців.

— Так! А про зачіску подбають у нашому улюбленому салоні.

Від почутого шматок став поперек горла. Вони знову за своє?!
Надзвичайно невдоволена, я залишила у спокої салат і дівчатам дістався мій важкий погляд.

— Стелло, Амандо, я вам не заважаю? Чому ви вирішуєте за мене?

— І я, до речі, досі тут. Не забувайте про це, коли знову говоритимете про мене як про додаток до Кріс.

— Ой, Джас, не час вдавати ображеного! Ми просто хочемо бути впевненими, що корона дістанеться Кріс! А ти…

Звук отриманого повідомлення на телефон Стелли перебив тираду Аманди. Дівчина набрала повітря в легені, збираючись продовжити, як несподівано Стелла з коротким вереском упустила телефон на стіл.

Усі завмерли, втупившись у неї в очікуванні.

— Долтон запросив мене на танці! — у голосі Стелли змішалися найрізноманітніші емоції. Здавалося, вона одночасно не вірила у своє раптове щастя й водночас раділа цій можливості.

З боку Аманди й Дживон пролунали розчаровані зітхання. Їхні обличчя потемніли, наче над столом нависла хмара. Вони явно не поділяли її радості.

— Ти погодилася?
— А що сталося з його любов’ю до Брії?

Згадка про Брі помітно охолодила ентузіазм Стелли.

— Не знаю. І мені байдуже. Я просто хочу піти з Долтоном на танці.

— Ти впевнена? Усе буде гаразд? — вирішила втрутитися і я.

Долтон не викликав у мене довіри. Він чи то дружив із Брі, чи то, можливо, був безнадійно закоханий у неї. А тепер, коли Брі зустрічається з Ніксоном, запросити її він не може, тож Стелла — це запасний варіант?

— Так. Це мій шанс. І я не збираюся його втрачати. Тож дайте мені насолодитися моментом.

У нас було що сказати, але всім довелося мовчки втупитися у свої тарілки.

***
Це сталося у четвер.

Я сиділа на трибунах і намагалася підготуватися до завтрашнього тесту з фізики, старанно читаючи. Матеріалу було багато, але відмовити Джасперу, коли він запропонував сходити після тренування в кіно, я не змогла. Іноді я піднімала голову, розглядала Джаса і захоплювалась його спритністю та швидкістю рухів. Сонце ковзало по лінії його плечей, футболка й шорти підкреслювали кожен м’яз… І так, він був просто неймовірно красивий.

Та доводилося обривати власні думки й повертатися до читання.

Минуло хвилин десять, коли хтось підсів поруч, а на мою книгу поклали телефон. Спочатку я хотіла обуритися, але, придивившись, відчула, як серце пішло в п’яти. Бо на екрані було фото, де ми з Джаспером відкриваємо шафку Еша.

Ще гірше було те, що поруч сидів Логан Грейсон. І він забрав свій телефон назад.

— Що... — Тіло наче скам’яніло, а в голові запанувала порожнеча, і жодні слова не знаходилися. Я не розуміла, навіщо Логан показав мені це й що тепер сказати.

Хоча зовні він був звично привітним, уся ситуація викликала напругу.

— Привіт, дівчино з амнезією. І, як виявляється, за сумісництвом — сваха.

Я ледь не поперхнулася повітрям від його слів.

— Звідки в тебе це фото?!

— Я прийшов рано-вранці закінчити експеримент із хімії, — він подивився перед собою, витягнув ноги й зітхнув. — Мені знадобилися записи, пішов до своєї шафки... і побачив вас.

— І?..

— Що — і? — Логан знову подивився на мене спокійним, мов у удава, поглядом. — Думаєш, я комусь розповім? Ні. Мені просто стало цікаво навіщо ви це робите. — Хлопець грайливо підморгнув мені. Схоже, його зовсім не бентежила ця ситуація. — Навіщо ви допомагаєте Ешлі Блейку? Який в цьому сенс? Про вас із ним ходило багато чуток.