26

– Далі, – від хвилювання я вже мало не згризла власний ніготь.
«Благаю, Господи, нехай записи не зміняться. Дай мені врятувати Джаспера. Будь ласка, будь ласка!»

Мабуть, мої молитви все ж були почуті. Або алгоритм заміни реальності не врахував записи з камер відеоспостереження і вони не стерлися. Тому що за мить я помітила дивні хвилясті перешкоди, а потім й машину Джаспера у кадрі та попросила зупинити.

Отже, він приїхав за двадцять хвилин до інциденту з «купівлею наркотиків», але я не пам’ятаю, скільки він пробув у нас.

– Він приготував мені чай, і я заснула. Прокинулася, коли за вікном уже було темно. Мало пройти досить багато часу, – тихо розмірковувала я вголос.

Охоронець підняв погляд.
– Що?

– Ні. Нічого, – похитала я головою. – Ви можете трохи перемотати вперед?

– Звичайно.

– Треба ж, Джаспер і справді був учора тут, – з подивом промовила досі мовчазна Марина.

Якщо раніше вона сумнівалася у моєму задумі й вважала все лише спробою захистити Джаса, то тепер розгублено дивилася на те, як розгортаються події на екрані.

– А я ж казала тобі, – не відводячи погляду від постаті в кадрі, відповіла я.

Ми розмовляли в машині близько десяти хвилин, потім зайшли до будинку. Але далі на цій камері видно тільки те, як він виходить вже через три години.

– Скажіть, а у нас є камера, яка б давала інший огляд на будинок? Мені потрібна вітальня і кухня. Її вікна ж виходять на вулицю?

– Є дві камери. Одна виходить у сад і показує чорний вихід через кухню. Друга розташована ось тут, – він показав місце, – і її огляд частково захоплює вітальню. Зараз увімкну.

– Мені потрібно приблизно той же час, на якому я просила зупинитися раніше.
– Добре. Ось.

Було видно одне вікно вітальні, і тут промайнув лише силует Джаспера. Я вже хотіла розчаруватися, але потім ми засікли його на кухні, де він пробув близько двох хвилин у кадрі. Схоже, розмовляв із кимось телефоном. У цей час він нишпорив по шафках, а коли йому на допомогу прийшла прислуга й він знайшов аптечку, майже одразу поклав слухавку. Далі він чекав, поки приготують чай.

Джас піднявся нагору й більше не спускався аж до приїзду сім’ї Картер. Поїхав він о 20:57.

– Ви можете зробити мені копії з того дня з цих двох камер? Мені потрібно переконати одну людину, що хлопець на відео був тут у той час, а не десь іще.

Він кивнув і я з полегшенням простягнула йому флешку.
– Зачекайте кілька хвилин.
– Дякую.

***

Разом із ноутбуком я поспішила до нашого водія.
– Френку, швидше заводь машину й відвези мене до Томсонів.

Усівшись на заднє сидіння, я міцно притиснула до себе ноутбук. Емоції зашкалювали. А якщо я не встигну? Чи повірить мені батько Джаспера? Чи не скаже, що відео фальшивка?

Я була зобов’язана зробити все, що від мене залежало.

З Джаспера хочуть зробити жахливого персонажа, який захоплюється наркотичними речовинами, і тоді вся увага перестане бути зосередженою на Мэнді, яку привселюдно зганьбили. Вони можуть узагалі оголосити Джаса наркоманом, і мовляв, під кайфом він міг забути про свою любов до неї. У книжках головні героїні завжди мають бути врятовані, їхня репутація очищена, а вороги переможені.

Джаспер тепер ворог? Не захотів стати безнадійно закоханим — значить, стане наркоманом? Цікаво, як функціонує цей Всесвіт? Чи залежить він від автора? Ах, ні, я ж забула важливу річ! Світ книжковий, але сама книга вже давно написана.

Що мало статися після зради Еша з Кріс? Як вони потім удруге зійшлися із Мэнді? Раптом я порушила послідовність якихось подій, і ми звернули не туди? За всіма законами підліткових книжкових світів саме я — головна стерва — ворог героїні. Саме я, за ідеєю, повинна отримати життєвий урок. Стерво покаране, головні герої отримують шанс бути разом, і настає хепі-енд.

А що, як Джаспер потрапив під удар випадково? Раніше він був нейтральним персонажем, одним із друзів Кріс, і про нього, можливо, лише згадали б під кінець. Точно! Він мав стати зброєю головної героїні проти Кріс. Якби вона залишалася собою і продовжувала грати з хлопцями, то рано чи пізно це б розкрили. На випускному? Так, Кріс так довго мріяла стати Королевою випускного, і поставити її на місце саме там підходить під можливий розвиток тієї історії.

Але все змінилося з моєю появою. І Джаспер  опирався та відмовився від нової ролі. Ще й насмілився принизити Мэнді, обравши мене, що автоматично перетворює його на негативного персонажа.

Я змінила сюжет? І що тепер робити далі? Потрібно якомога швидше звести Мэнді з Ешем? Якщо в них буде хепі-енд, чи буде Всесвіт задоволений? Чи припинить він робити подібні речі?

У будинку Томсонів на першому поверсі горіло світло. Не знала, чи повернувся батько Джаспера, але годинник показував 21:10. Дивне передчуття підганяло вперед, тож я, стискаючи ноутбук у руках, поспіхом вийшла з машини.

Я ще не встигла підійти до вхідних дверей, як мене вже зустрів незнайомий чоловік.

— Міс Картер, вам слід прийти в інший час, — і перегородив мені шлях.

— Я...

— Ти хоч уявляєш, скільки років і грошей я витратив, щоб отримати владу?! — розгнівано  волав містер Томсон. Його було чудово чути навіть тут. — Чи, може, ти захотів приєднатися до своєї матусі?

Мені було абсолютно байдуже, коли я відштовхнула чоловіка й рвонула вперед, не дозволяючи затримати мене.

Звук розбитого скла змусив перейти на біг. Джаспер раніше казав, що його батько дуже суворий. Це змушувало мене ще більше хвилюватися.

Картина, яка відкрилася, змусила мене застигнути на порозі вітальні. Усюди валялися уламки, той же столик розбитий і поруч недбало кинутий піджак.

Розлючений містер Томсон стояв неподалік від Джаспера й явно намагався заспокоїтися. Та постраждали не лише речі — свідченням цього були садна на обличчі й розбита губа Джаса.

— Ти ж майстер позбуватися від непотрібних людей.

Цими словами Джаспер знову розпалив гнів свого батька.