21

– Кріс, ти зобов’язана пояснити мені, що відбувається! Чому я не пам’ятаю половину розмови з Вайлдер та її божевільною подружкою? Я бачив уривок відео, але цього не пам’ятаю! Чому? – варто було мені закрити дверцята машини, як він накинувся на мене з питаннями.

– Воу, Джаспере, зачекай! – намагалася заспокоїти його і водночас якось зібратися з думками.

– Я не можу чекати. Ти щось приховуєш, я впевнений. Розповідай усе зараз. Я хочу знати правду!

– Хочеш почути правду? Справді хочеш? А якщо почуєш щось зовсім неймовірне? Повіриш у це?

– Для початку я хочу просто почути цю правду. А там уже вирішу – плвірити чи ні.

– Добре… Тоді слухай. Недаремно я просила тебе триматися подалі від Вайлдер. Саме вона винна у твоїй провалах пам’яті.

Джаспер скривив губи в іронічній усмішці, ніби я ляпнула найбільшу дурню у світі.

– Вайлдер? Ще скажи, вона стерла мені пам’ять?

І що мені відповісти?

Хто був причиною його тимчасової амнезії? Менді? Але чи так це було? Вона хоч і головна героїня в «Поцілунку під місяцем», але яким чином дівчина здогадається, що світ навколо неї вигаданий автором? Що вона в певному сенсі може керувати людьми тут?

А може, людьми керувала не Менді, а створені автором образи й характери? Її близька присутність поруч була лише тригером? Теорія має право на існування. Тоді ставала зрозумілою причина контролю над тілом Кріс.

Навіть якщо наші душі помінялись, тіло залишилось старим і підпорядковується законам книжного світу? Що б там не відбувалося, але Кріс зобов’язана відіграти свою роль? Та якщо це продовження ролі Кріс у книзі, хіба я не мала б продовжувати конфліктувати з Менді? Адже в мене тепер роль антагоністки?

Ні, стривайте… Моя перша зустріч з Менді закінчилась сваркою. А от сцена с Джасом в шкільній їдальні була запланована автором? Може, я змогла втрутитися лише тому, що моєї появи там не передбачалося? Але тоді чому в Джаса провал у пам’яті? Хіба він не мусив пригадати сцену з Менді? Чи це побічний ефект мого втручання?

Клацання пальцями перед очима змусило здригнутися.

– Кріс, ау! Ти відповідати збираєшся?

Я глянула на Джаспера. Відповідного пояснення для нього не знаходилось. Будь-яка моя відповідь видасться йому маячнею.

– Забудь про все.

– Що?

– Вважай, що нічого не було. Просто не випробовуй долю і постарайся не контактувати з Вайлдер. Хто знає, до чого приведе ваша наступна розмова. З її впливом на людей ти й справді можеш стати безнадійно закоханим.

Я відкрила дверцята, збираючись виходити, але він зупинив мене.

– Вплив? Безнадійно закоханий? Що за нісенітниця?

Я скинула його руку.

– Мені треба повернутись до подруг. А ти можеш ще кілька разів передивитись відео з їдальні й замислитися: що там відбувалося? Чому ти нічого не пам’ятаєш? І чому, якби я тебе не зупинила, то ти міг би відповісти «так».

Після цих слів я вийшла з машини.

***

— Джассі! — на огидне й тягуче вигукування змусило добру половину школярів на парковці озирнутися.

Коли я говорила про переведення Бріанни в Ред Нокс, я ж не підозрювала, що зведена сестра Джаса з’явиться вже наступного дня. Вона виглядала такою щасливою, коли вистрибнула з машини.
На шкільній стоянці почулися перешіптування, а збоку від мене — злобне шипіння Стелли:

— І не сиділося ж їй у Лондоні!

Вона тут же кинула погляд у бік Долтона, а той, в свою чергу, витріщався на Брі. Пані і панове, та тут серйозний любовний трикутник… і в усіх трьох нерозділене кохання.

На парковці слідом за Брі нас здивувала ще одна приголомшлива поява — дівчина в костюмі Губки Боба. Я б сказала, ця поява затьмарила собою все.

Погляди учнів миттю перемістилися з Брі на цю дивачку. Кілька людей поруч захихотіли, інші дістали телефони, відкрито фотографуючи й регочучи.

Губка Боб зупинилася, дивлячись собі під ноги. Її явно збентежила така пильна увага з боку підлітків. Але вже за двадцять секунд вона підняла голову.

— Не звертайте уваги, — голосно й невимушено звернулася вона, озираючись навколо. — Це був вимушений хід. Продовжуйте займатися своїми справами.

— Гей, ти не переплутала школу з цирком? — гукнув хлопець у зеленій толстовці.

Бріанна, яка проходила повз, зневажливим поглядом окинула її костюм і вголос заявила, що та радше втекла з місця для душевнохворих.

По парковці прокотилася хвиля сміху.

Подумки зітхнула та поспівчувала бідній дівчині. Упевнена, не з власної волі вона з’явилася тут у костюмі Губки Боба.

— Дрю, — один із хлопців поплескав Зелену толстовку по плечу. Вони стояли біля машини поряд, тож розмову було чути чудово. — Не знущайся з людини. Вона ж програла Ейлі.

— Ааа, той самий спір? То Ейла мала прийти в костюмі панди, якщо б програла?

— Ага.

Костюм панди? Чому це звучало так знайомо? Можливо я помилялася, але все ж напружила пам’ять, роздумуючи, де й коли могла про це чути. Впевнена… О! В один із перших днів навчання в Ред Ноксі я читала чиїсь коментарі в соцмережі й побачила їхній спір.

Хто б міг подумати, що вони говорили цілком серйозно.

Джас також здивовано глянув на мене.

— Про що це вони?

Розповісти йому про спір однокласників в Інстаграмі щодо наших стосунків із Ніксоном? Ні, згадувати Ніка я побоююся взагалі. Хай краще йому розкаже хтось інший.

Нерозуміюче посміхнулася йому.

— Мені звідки знати?

— І то правда, — погодився він і посміхнувся. — Навіщо витрачати час на життя якихось невдах?

Я ледве втрималася, щоб не схопитися за перенісся. Зарозумілість Джаспера подекуди не знає меж. Це що, риса характеру, властива всім красеням і поганим хлопцям із книжок? Однак, коли стикаєшся з таким персонажем у житті — вже зовсім не думаєш, наскільки він класний.

— Усім привіт! — радісно помахала нам Брі, зупиняючись за крок від Джаса.

Її привітав невпевнений і геть нерадісний хор голосів, а вирази облич у всіх були кислими. Проте Брі нашого спільного настрою наче не помічала (або їй просто було байдуже?). Вона сором’язливо прибрала пасмо за вухо і на її обличчі засяяла усмішка.