14

Ми сиділи навпроти Бріанни, Шепарда (я встигла дізнатися ім’я старшого брата Джаса, і ми навіть перекинутися кількома фразами) та Шарліз. А на чолі столу сидів Бенджамін Томсон.

Він зовсім не виглядав страшним: спокійно привітався, навіть представився. І я розгубилася. Адже друзі Кріс стільки разів лякали мене історіями про «страшного батька Джаса»…але звір виявився не таким страшним? Чи перше враження оманливе?

Але не будемо забувати про головне! У відповідь на підставу з боку Джаспера, я боляче ущипнула його за бік, змусивши зойкнути від несподіванки.

Усі обернулися в наш бік.
— Що сталося, Джаспере?

— Так, що таке, Джас? — поцікавилася з надмірною турботою й мило посміхнулася.

— Нічого важливого. Вибачте. — А сам тим часом з усмішкою нахилився до мене й прошипів: — За що?!

— Ти не згадував, що на яхті буде вся твоя родина, — прошипіла я йому у відповідь на вухо.

Я не злилася, ні, але він поставив мене у незручне становище. До таких зустрічей треба готуватися морально не один день. А ми навіть не були у настільки близьких стосунках, щоб переходити до етапу знайомства з батьками.

— Тоді б ти не прийшла, а я задихаюсь під час цих сімейних зборів, — тихо прошепотів Джас. — Не хвилюйся. Після вечері їм буде не до нас.

А як саму вечерю пропонуєш пережити?!

Ех, як шкода, що я школярка і мені не можна алкоголь. Один келих зараз був би в самий раз.

— Джаспере, ти мав раніше познайомити нас зі своєю дівчиною. Окрім того, що Крістін гарна зовні, вона ще й мила. — Усмішка Шарліз була приємною і ввічливою. Знаєте, таку ідеальну усмішку ви бачите в рекламі чи на фотографії: ямочки на щоках і білосніжні зуби. Усмішка, яку ви захотіли б сфотографувати.

— Ми почали зустрічатися зовсім недавно.

— Крістін, — гучне звертання Бріанни змусило всіх повернути голови в її бік. — Якщо пам’ять не підводить, ти довго зустрічалася з Ніксоном? Як давно ви розірвали стосунки? І чому?

— Наші шляхи з ним розійшлися. — Це була коротка й єдина моя відповідь.

— І ніколи більше не зійдуться, — твердо підкріпив Джаспер.

— Але ви були гарною парою. І виглядали такими закоханими. — Милим голосом продовжувала гнути свою лінію Брі.

Я підняла одну брову, не відводячи погляду. Ця дівчина думає, що я нічого не розумію? Або не знаю про її симпатію до Джаспера?

Чи то ревнощі, чи то ледь помітне почуття власності — але я захотіла подратувати її. І, одночасно з тим, покласти край усім подальшим натякам про Кріс і Ніксона. Їхня історія однозначно в минулому!

Тож я спеціально нахилилася до Джаспера, щоб потім протягнути, наслідуючи манеру Брі:

— Джассі, твоя сестра думає, що ми не виглядаємо як пара. Що ж нам робити? Ти маєш частіше дивитися на мене із сердечками в очах.

Блондин моргнув як сова — повільно й здивовано. І кілька секунд ніяк не реагував, тупо витріщаючись на мене. Після чого на його губах нарешті розквітла широка усмішка.

— Я буду працювати над моїм поглядом. Не хвилюйся.

Усі засміялися, назвавши нас із Джасом милою парочкою. Брі підтримала загальний настрій, теж засміявшись. Це було кумедно: чути її дзвінкий сміх і водночас відчувати на собі її гострий погляд.

Та їй усе було мало! Ця дівчина знову розпочала чіплятися ти до мене:
— Ох, Кріс, ми повинні зафоловитися в інстаграмі!

— Звичайно.

Вона одразу полізла в телефон — певно, вже шукає сторінку Кріс в інсті. Цікаво, вони ж вчилися разом, тоді чому не були підписані одна на одну? Якщо брати до уваги їхні характери та німфоманські нахили — вони просто зобов’язані були знайти одна в одній споріднені душі.

— Ти давно не оновлювала свій інстаграм?

— Я не прихильниця соцмереж.

— От як? — у її голосі проскочило здивування. — А раніше ти була активною в інстаграмі.

Я спробувала усміхнутися. Так, у Кріс справді була купа знімків в інсті: вона, здавалося, фотографувала кожен свій крок. А в мене були проблеми значно важливіші. Тому й не додавала жодної нової фотки.

Дякую амнезії — можу списувати всі зміни у Кріс на неї.

— Все змінюється.

— У наш час підлітки одержимі соцмережами. Приємно бачити, що не всіх поглинув інтернет, — похвалив мене містер Томсон.

— Крістін, — раптом звернулася до мене Шарліз. — А чим займаються твої батьки?

«— А чим вони займаються?»

От прокляття! Чому я не пам’ятала елементарної інформації про батьків Кріс? А вона взагалі була в книзі? 
За цей час я й справді не замислювалася, ким працює Ед.

Я відчула, як мою руку стисли, тим самим заспокоюючи. Джаспер. І саме він мене врятував, відповівши на запитання мачухи:

— Шарліз, ви повинні знати Еда Картера. Це ж відомий архітектор.

— Любий, — вона поклала руку поверх руки містера Томсона, — хіба ми не зустрічали його на прийомі в Денверів цього літа?

— Так. І його кампанія зробила для міста чудовий проєкт.

— У Джаспера гарний смак.

— Так, — активно закивав Шепард, — я теж схвалюю твою дівчину.

Їхня розмова привела мене в замішання. Вони схвалили Кріс чи її батьків? Не з батьками ж Джаспер зустрічається.

— Дуже приємно бачити Джаспера з достойною дівчиною, — промовила Шарліз, але задумливий погляд був зосереджений  повністю на донці. — Бріанна, скажи, ти хотіла б повернутися в Ред Нокс?

Погляди присутніх зупинилися на Брí.

— Можливо, — обережно відповіла дівчина. — Але ж ти була проти.

— Так. Ти стверджувала, що навчання за кордоном — хороший старт, а також досвід для Бріанни, — здивувався містер Томсон.

— Я й не забираю свої слова назад. Але я сумую за дочкою, а дивлячись на Кріс, подумала, що тут у неї можуть з’явитися друзі.

Слова Шарліз звучали ніжно й турботливо, от тільки погляд, яким вона вп’ялася в Брі, не було ані крихти тепла. Що це? Вона випробовує свою дочку?

— Ти справді дозволиш мені повернутися в Ред Нокс? — насторожено запитала Брі. Вона нагадувала безпритульного кота, який не знає, чи можна довіряти людині.