2

**
На другий день перебування в книжковому, але доволі реальному світі, прийшла думка про незапланований відпочинок. Судячи з усього, потрапила я в сонячне та затишне американське  містечко. Вірогідність побачити океан також велика. І літати за тридев'ять земель не потрібно.

Шикарно!

Та слідом прийшла цілком здорова й значно менш радісна думка: ця «відпустка» може затягнутися… на все життя. І ентузіазм якось різко вивітрився. Так, екскурсія місцевістю та засмага на пляжі — звучить заманливо. Однак, затримуватися в тілі Крістін Картер надовго я точно не планувала.

Але, як же мені знайти вихід із ситуації, яка склалася? Як повернутися додому? Мене закинуло не просто в інший світ, чи  Всесвіт, я потрапила у вигаданий книжковий світ, де все несправжнє. Героїв також можна назвати фантазією автора. Варто визнати, вони не схожі на безвольних ляльок, над ними не з'являються хмаринки з їхніми репліками і поведінка не відрізняється від звичайних людей. І  якимось чином я стала одним із діючих персонажей.

Що зазвичай роблять героїні, коли стають мандрівницею в часі?

Судячи по розповідям Ані, вони довго (протягом три четверті книги) і завзято  шукають спосіб повернутися на землю, але, дійшовши до наміченної цілі різко вмикають задню. Їхні серця опиняются в полоні кохання і воно так міцно тримало їх в чужому світі, що піти від свого обраного не вистачало сил. Заковика в тому, що світи були магічні і способи повернення знайти легше.

Я ж потрапила на ту саму Землю –   технічний і просунутий світ –  нехай і його книжкова варіація. Ніяких чарівників, які змогли б водночас організувати моє торжественне повернення, тут не знайдеться.

Проте, не стирчати ж в тілі Крістін до старості.

Думай, Тіно, думай. Гаррі Поттера з чарівною паличкою знайти не вдасться. Залишаються варіанти з екстрасенсами та відьмами.  Проблема в пошуках справжніх людей, які володіють здібностями, а не шарлатанів. Бо останні зустрічаються частіше.  Мабуть, варто дочекатися виписки і вже після приїзду в дім Картерів розгортати бурхливі пошуки. Інтернет пошерстити, в бібліотеці книжечки якісь пошукати. Дивися і знайду шлях додому.

Аманда і Синє Волосся прийшли, коли я повернулася з процедур. Через вигадану амнезію була вимушена залишитися поки лікар не проведе ретельне  обстеження.  Я не чинила опір і усіляко підтримувала рішення дока. Поки не вигадаю тактику поведінки –  безпечніше за все лишатися в лікарні.

Аманда впурхнула в палату з радісною усмішкою, одразу відмітивши, яка вона щаслива мене бачити.  Синнє Волосся привітала мене прохолодніше. Куточки її губ піднялися в вічливій усмішці, та я помітила, що світло – зелені очі залишалися холодними і байдужими.  Вчора вона була куди привітніше.

– Крісі, а ми принесли тобі вітамінів!

І на підтвердження власних слів Аманда підняла пакет з фруктами і потрясла їм в повітрі. Я вдячно кивнула. Фрукти поставили на тумбочку, поряд з моїм ліжком.  Сама ж дівчина поправила своє блискуче волосся і, зупинившись поряд зі стільцем,  стряхнула з нього пилюку рожевою хустинкою й присіла.

– Ну, розповідай!
– Що розповідати? – Зовсім не зрозуміла я. 
– Навіщо ти влаштувала виставу з втратою пам'яті? –  Замість Аманди відповіла Стелла.

Подружка Крісті підловила мене на брехні? Зізнатися, брехала я на рівні дилетанта, але вчорашнє здивування було не підробленим. Тому варто стояти на своєму і від версії з амнезією не відходимо.

– Нічого я не влаштовувала!
– Хочеш сказати, ти дійсно нічого не пам'ятаєш?

Обережно кивнула. 
– Неймовірно! Дивовижно! – Емоційно вигукнула Аманда, але через секунду зменшила гучність. –  Сумнівно.

Бажання відсунутися від Аманди подавила в зародку. Небезпеки вона не становить, та все ж, дівчина з причудами.

– Вірно, Амандо, амнезія у Крістін –  річ сумнівна! Твоя любов до ігор та маніпуляцій з людьми настільки великі, що нам важко повірити тобі. Зрозумій же, Кріс, ти в черговий раз заграєшся і нас втягуєш по самі вуха в це лайно! –  В серцях вигукнула Стелла.

Характеристика Крістіна в моїй голові і так висіла між рівнями "розпещеної дівчини" і "стерви звичайнісінької", однак, тепер ці два рівні злилися в єдине. Перебування в іншому світі, тілі і соціальних шарах суспільства покаже дівчині зовсім іншу сторону життя. Можливо наш обмін був вимушеним кроком і піде на користь нам обом.

– Так, Крісі, Стелла має рацію! Ми підтримували тебе завжди, бо ми – Святе тріо Ред Нокса – і найкращі подружки, та цього разу ти занадто далеко зайшла!

– Святе тріо? –  Отетеріло витріщилася на дівчат.

В книзі вони просто відносилися до популярних людей в школі. Чому  автор  упустив такі маленькі  деталі? Дівчата були готові відповісти мені, коли я підняла вверх здорову руку та попросила їх помовчати.

— Послухайте, я уявлення не маю, якою  була Кріс  рік, місяць чи тиждень тому, ясно вам? Нехай вона буде тричі досвідчена брехуха, все рівно нічого не згадаю!

– Ти ж зараз жартуєш, чи не так? – Змірила мене поглядом скептика Стелла.

Переконати Синє Волосся буде важче.

– Почекай, –  замахала руками емоційна Аманда, – ти реально тільки що сказала про себе в третьому лиці?

Прокрутивши в голові розмову, подумки виругалась. Звикнути за добу до несподіваної зміни тіла і, що тепер я Крістін Картер, не просто. Потрібно плюс – мінус декілька діб для адаптації. А поки варто добряче подумати над тим що і кому говорити. Адже, якщо подібні обмовки увійдуть в звичку, мене можуть прийняти за ненормальну.

– Мені до жартів, коли я вчора отямилася в лікарні серед незнайомих людей! Чи ти думаєш,  що це дуже смішно – нічого на пам'ятати? – Відповіла, згадуючи вчорашнє пробудження і не приховуючи роздратованості. Нещирість в розмові складала лише десяту частину.

Стелла виявилася особистістю доволі не довірливою і, звичайно, мені не повірила.

– Навіщо тоді попросила Ніка покликати нас, га?

– Певно, тому що ви –  мої подруги? –  Поставила доволі резонне питання. – У кого ще по – вашому мені слід розпитувати про своє життя? У медсестер?