Проблему з батьками владнали, однак розслаблятися зарано. У нас була ще одна невирішена справа. Не менш важлива. А саме – Мирослава, яка у проклятому дзеркалі зустріла Міджертана Сейнтфайра і хотіла спробувати допомогти йому.
— Мені треба з нею зустрітися, — коротко сказав Каем, почувши розповідь про її пригоди та Мідже.
— Гаразд, — відповіла я, хоча чудово бачила скільки емоцій вирувало у його гарних очах. Впершу чергу, йому складно було повірити у те, що з’явився шанс врятувати брата.
На зустріч з Мирославою я покликала й Ксенію з Ейнаром. Все ж таки чаклуна в школу магії не за гарні очі взяли, сили в нього мали залишитися. На відміну від мене… і це неабияк дивувало. Він належав до іншого світу, але міг користуватися магією навіть тут. Де справедливість, га?!
Шафа, за якою ховали дзеркало, Стюарт зрушив вбік одним помахом руки. Я окинула поглядом нічим не примітну раму з різьбленням та незрозумілими написами на ній. Саме відображення було звичайним, та водночас світло лампи відбивалося в ньому дивно — розпливалося, немов у воді, і десь усередині з’являється дивне бажання підійти, роздивитися його ближче.
Струснула головою. Ні. Аню, воно не дарма називається проклятим дзеркалом. Не піддавайся!
– Вперше за довгий час бачу його не на картинці, — заговорив глухим голосом Каем та протягнув руку, немов хотів торкнутися рами, але в останню мить відсмикнув її назад. Він подивився у наш бік. – Дзеркало запрацює, якщо прочитати надписи на ньому. Тому будьте обережними.
Я ледь не закотила очі до стелі через його попередження. Слово честі, він один тут тягне руки до проклятої речі, а складається враження, наче це ми навипередки побігли вперед та вже схилилися над написами. А трохи пізніше Каем навіть заявив, що з ним точно ніколи не трапилася б така сама історія, як і з Мирославою.
Ага, любий, твоя історія з прокляттям не варта й згадки. А приворіт наложниці, який ледь не відправив на той світ?
Мовчати я не стала, згадавши усе перераховане і натякнула, щоб зайвий раз не викаблучувався. Він там щось буркнув собі під ніс, але швидко поквапився змінити тему та почав розповідати про єдиний спосіб не тільки звільнити душу Мідже з полону дзеркала, але й самим не застрягнути там назавжди.
– То в чому заключаєтся план?
– Ми повинні діяти згідно правилам того світу. Тобто, хтось має відправитися туди, — відповів чоловік Ейнару, киваючи підборіддям в бік дзеркала. – Але маленький нюанс дає нам шанс схитрувати в деталях. В книжках по темній магії я зустрічав текст, де згадувалося про використання астральної проекції.
Я моргнула, намагаючись осягнути сказане. Поруч Ксеня слухала уважно, немов кожне слово було зрозумілим, а от до мене дійшло не повністю.
– Стоп! — підняла руку, тим самим привертаючи увагу. – Щось я заплуталася. Поясни конкретніше!
– Усе просто, люба. Якщо душа людини знаходиться поза фізичним тілом і не читає оці символи, — відповів чоловік більш м’яким голосом та кивнув на раму дзеркала, – його не враховують. Та всеодно потрібна людина для відкриття переходу. Тож, для ритуалу потрібно двоє: я вирушу в світ дзеркала, в той час, як Ейнар піде разом зі мною у вигляді астрального тіла й допомагатиме мені знайти Мідже.
Звучало, як чудовий план…в якому з’явилася тріщина у вигляді невміння Ейнара користуватися астральною проекцією.
На якийсь час у кімнаті запанувала тиша. Каем не відводив невірячий погляд від нього.
– Жартуєш? Хіба ти не чаклун?
– Мій батько вважав, що є набагато корисніші навички. Хто платить — той і замовляє музику.
А далі між ними розпочалася справжня словесна дуель, бо Стюарт не надто хотів витрачати, цитую, свій вільний час на нашій проблеми. Опановувати нову, ще й ризиковану, здатність теж не збирався.
Каем намагався тиснути на нього за допомогою авторитету клану Сейнтфайр. Теж не спрацювало. Чаклуну було байдуже на відносини аристократії в Імперії чи Аштері. Він впевнено заявив, що збирається залишитися на Землі. Одного разу я підслухала його розмову з братом і він вже тоді хотів потрапити в світ, в якому у нього буде право вибору. Зараз його бажання здійснилося, не дивно, що життя на Аштері його більше не приваблює. Кинула погляд на Ксенію. Враховуючи її присутність, хлопець точно залишиться в Україні.
Та чим більше він говорив, тим більше дратував і мене. Він явно мав свої застереження щодо власної родини і не хотів аби вони дізналися, як потрапити на Землю. Тому сховав дзеркало за допомогою магії, відверто та безжально шантажуючи дракона.
Я бачила, як кулаки Каема стиснулися, але він не піддався. І тут його можна зрозуміти. Все ж, Стюарти могли наробити проблем Сейнтфайрам, а він, радник Імператора, не мав права втягувати себе в конфлікті, який міг розвалити крихкий мир між двома державами.
Але іншим були невідомі причини такої поведінки Каема. Ксенія, схрестивши руки на груддях, також відмовилася розуміти наші аргументи. Вона одразу стала на бік Ейнара і додала, що ми самі все ускладнюємо. Напруження висіло в повітрі, а сам конфлікт зайшов у глухий кут. Тоді Ксенія, майже виклично кивнувши підборіддям, запропонувала запитати думку Мирослави.
Я тільки гірко всміхнулася. І так знала, що та мріяла б зустрітися з Мідже, поговорити з ним. Це було очевидно, тож її відповідь не здивували мене. Аби не роздмухувати нову сварку, я більше не наполягала. Ледь помітно кивнула Каему, даючи знак, що варто відступити.
Він глянув на мене з невдоволенням. Але зрештою, важко зітхнув, махнув рукою й холодно промовив до Ейнара:
— Я можу дати тобі фору в півроку. Не більше.
***
Перші тижні після суперечки промайнули на диво спокійно. Каем, спочатку роздратований, тепер не приховував схваленням через швидкий темп навчання Ейнара. Це не дивлячись на постійну зайнятість чаклуна. Він міг виділити лише вісім годин на тиждень.
— У нього виходить краще, ніж я очікував, — якось зізнався дракон мені ввечері. — Якщо так піде й далі, через кілька тижнів зможе утримувати проекцію достатньо довго.
#260 в Фентезі
#1005 в Любовні романи
#272 в Любовне фентезі
пригоди фентезі, дракон і інші магічні істоти, потраплянка в книгу
Відредаговано: 10.09.2025