23

***
Попри те, що довкола було безліч книг, мені першою трапилася на очі цілком звичайна. Вона розповідала про правила та традиції драконів.
У ній описувалося три типи зв’язку. Усі вони так чи інакше передбачали шлюб.

Перший варіант. Пара офіційно одружується, але не отримує благословення богів, і зв’язок не замикається. Це означає, що внутрішня сутність дракона не приймає обраного партнера. У такому разі зв’язок між ними буде вкрай слабким. Більшість драконів одразу відмовляються від такого шлюбу — вони можуть розірвати його просто у храмі. Адже такий союз несе лише проблеми: сам дракон страждатиме, а його клан — відторгне пару. 
І хоч іноді бувають винятки. Наприклад, пара дійсно сильно кохає одне одного й залишає клан, але такі історії трапляються вкрай рідко.

Другий варіант. Офіційний шлюб, плюс благословення богині, але без замкненого зв’язку. Це ситуація, коли у стосунках усе добре, і навіть сутність дракона наче не проти, але щось заважає остаточному замиканню. У книжці йшлося, що між парою вже існує зв’язок через благословення богині, тож подальша доля шлюбу повністю залежить від них. Клан не має права тиснути. Та якщо сутність дракона відвертається — шлюб часто завершують.

Коротше кажучи, якщо ви збираєтесь вийти заміж за дракона, але не отримали ані благословення, ані схвалення його сутності — пакуйте валізи й рушайте додому.

Третій варіант. Усе в комплекті: офіційний шлюб, благословення й замкнений зв’язок. Ідеальний союз.

Такий зв’язок передбачає, що я не матиму доступу до енергії клану, проте зможу покладатись на захист дракона Каема — як на пару його господаря. До того ж, завдяки ниті, що нас з’єднує, я матиму змогу черпати магічну енергію з чоловіка. Його сутність дракона навіть може не відчути цього.
Я постукала нігтем по столу.

— Цікаво виходить. Спробую якось потягнути трохи енергії з Каема та почаклую.

А під третім варіантом була ще одна приписка: коли між подружжям виникає потужний зв’язок завдяки спільній дитині, я отримую чимало привілеїв. Доступ до енергії клану, магічні сімейні реліквії підкоряються і мені. А ще — все залежить від статусу чоловіка в клані й розмаху його впливу.

Я завершила читання перед обідом. Потягнулася, розминаючи м’язи, але з голови ніяк не йшла думка про те, щоб провести хоч одне заклинання за допомогою Каемової сили.

Що може піти не так? Я ж навчилась контролювати магію, спокійно користуюсь заклинаннями! Узяти трошки сили — взагалі дрібниця!

Вирішено!

З усмішкою згадала найпростіші заклинання й, побачивши на підвіконні рослину, клацнула пальцями.

— Прискорити ріст! Так! Допоможу квітці — нехай усі милуються її красою!

— Де ж воно... де... — бурмотіла я, шукаючи потрібну сторінку. — Є!

Витягти енергію — справа проста для досвідченого мага або відьми, але новачку треба попітніти. Спершу треба максимально зосередитись, відчути оту саму нитку, ухопитись за неї, після чого змусити енергію потекти до себе.

Для початку я п’ять хвилин медитувала, приводячи думки до ладу. Потім сфокусувалась, уявивши яскраву нитку між мною та Каемом. Чомусь вона була яскраво-червона, і я, не роздумуючи, потягнула її на себе.

Магія вільно потекла до кінчиків пальців. Не гаючи часу, я направила закляття в рослину. Та миттєво відгукнулася: витягнулась, нові листочки з’являлися просто на очах, а багряна квіточка розпустилася останньою.

— Яка гарна!

— Пані, час обідати! — голос Нетті обірвав моє милування квіткою.
Я озирнулась до дверей і голосно вигукнула, що вже йду. Завдання виконано на відмінно! Час порадувати себе чимось смачненьким!

Дуже горда зі своїх магічних здібностей, я зачинила книгу й уже збиралася покинути кімнату.
Але мене зупинив шурхіт за спиною. І вже коли я обернулась, то ледь не спіткнулася на рівному місці!

Маленька квітка перетворився на справжнього монстра: з шаленою швидкістю його стебла оплітали меблі, а на стінах розквітали гігантські бутони.
Я обережно відступила до дверей, тримаючи при собі книгу.

— Ні! Ні! Ні! — подумала я у паніці.

Я в біді. У дуже-дуже великій біді! Якщо Каем побачить, на що я перетворила кабінет його матері — він мене приб’є!

Квіти продовжували розростатися, захоплюючи все довкола. Потрібно діяти негайно, бо це лісове безумство ще вибереться за межі кімнати!

Я лихоманково гортала сторінки, намагаючись знайти хоч якесь закляття, яке могло б хоч трохи приборкати цю катастрофу.

Нуль. У єдиній книзі, яка була під рукою, нічого відповідного не знайшлося.

《Якщо ти забудеш заклинання — створи своє. Далі все залежить від твоїх умінь», — згадала я настанову Змійки》.

Простіше сказати, ніж зробити! Як зупинити рослину? Притлумити ріст? Повернути у початковий стан — не вийде. А якщо заморозити? Або спалити?

Гм. Мій рівень магії поки що не дозволяє застосовувати “круті техніки”.

Я зупинилась на варіанті уповільнення росту й почала на ходу придумувати формулювання для заклинання.

— Нехай буде так! — набрала в легені повітря, заплющила очі й вигукнула в бік горщика:
— Нові листки не ростуть, бутони не розкриваються. Для тебе час зупиняється!
Для закріплення результату з моїх пальців зірвався зелений спалах.

Я розплющила очі. Рослина дійсно зупинилася в рості, але тріщала так підозріло, наче заклинання не спрацювало як слід. Відчувалось, що от-от — і вона знову візьметься за старе.

Саме в цей момент до кімнати влетів Каем. Піджак застібнутий як-небудь, волосся злиплося на чолі. Він… біг сюди?! Його шалений погляд шукав джерело загрози, поки не зупинився на мені.

— Ти при своєму розумі?! — вигукнув він на весь кабінет. — Хотіла мене вбити, витягнувши з мене енергію?!

Я похитала головою, міцно притискаючи до грудей книгу.

— Просто… Я читала, що можу користуватись твоєю магією, от і вирішила перевірити. Це ж було маленьке заклинання! — заторохтіла я у відповідь.