Глава 16.

Лоак

    Пройшло кілька днів після розмови з батьком, а я досі почував себе, як негідник. Ні батько, ні родичі ніхто мені вже не наполягав на супутниці й взагалі дали спокій з моїм повноліттям. Я думаю, це не на довго, але очікуваного задоволення та спокою, я так і не відчував.

    І тут в один вечір я зрозумів, що ображав своїми вчинками ще одну німу, і мені стало соромно. Напевно вперше у житті. Вона нічого поганого мені не зробила і взагалі терпіла всі мої витівки, а я мало того, що поводився неналежно, так ще й ігнорував її останні тижні й то так нормально. А за останні дні так я взагалі не появлявся на тренуваннях. Гадаю, це було просто неприпустимо.

    Тому я зібрався з думками та вирішив знайти Ейву та віддячити якось їй. Але як віддячити дівчині? Я ніколи не мав справи з німами жіночої статі й уявлення не мав, що треба робити. Я завжди притягував протилежні статі, адже я відрізнявся від них і від інших німів-чоловіків, як зовнішньо, так і силою. Я, як майбутній вождь мій обрати собі будь-яку німу і це не складало для мене проблеми чи великих зусиль. Але я не був певний, що це те, що мені зараз потрібно. Я звик бути сам і мені так добре було.

    А от ображати Ейву я не мав права і хотів це виправити. Але як? Я уявлення не мав, що з нею робити. Чорт. Але я знав того, хто точно знає. Він багато часу з нею проводив і точно знав, як діяти.

Тому з самого ранку я пішов його шукати.
-Ей, ке ово (мій брате), мені потрібна твоя допомога. - сказав я голосно, зайшовши у лігво Меяма.
-Чорт забирай, яка зараз година? - запитав він і протер очі.
-Яка різниця? Вставай, мені потрібна твоя порада! - голосно говорив я.
Меям підвівся і сів.
-Чого тобі? - запитав він сонно.
-Як мені віддячити дівчині? Що такого для неї зробити? - запитав я швидко.

    Меям, котрий був ще кілька секунд тому сонним, прокинувся в мить. Його зелено-жовті очі стали величезні й посмішка була на всі зуби.
-Хто вона?? Вона тобі подобається? - почав він ставити питання швидко. - О Боги, я дожив до того дня, коли мій брат закохався!!! О Боги, щасливий день!!! Що я такого зробив хорошого, що дочекався цієї миті?? О Боги, щасливий день!!
Я стояв і закотив очі. Він зовсім з глузду з’їхав?
-Ти дурень? - запитав я.
А Меям здається мене не чув.
-О Боги! О Боги! Я такий щасливий! Брате! Це благословіння! Це щастя! Нарешті!!! - почав співати мій брат і ходити по лігву.
Я стояв і не міг його переключити на інше.
-Так нам потрібно відразу йти до її батьків і тоді влаштувати сімейну вечерю, а тоді вже будуть заручини й ми всі разом будемо щасливі! О Боги! Який я щасливий! О Боги! Лоак, син Ноана, нарешті прозрів!! - говорив мій брат, а я зрозумів, що прийшов точно не по адресу.

     Мій брат лише за згадку про дівчину й одружив мене, і з батьками познайомив, і напевно вже дітей мені напророчив. Це був не мій варіант. Я зрозумів, що поради потрібно шукати у когось іншого.
     Коли Меям повернувся спиною до мене і продовжував свої молитви про мене і про мою супутницю, я обернувся і вийшов.
-От же ж дурень. - сказав я і пішов шукати когось іншого.

     Єдиний, до кого я міг піти був Меям, він був одним з найраціональніших та найспокійніших німів. Хто ж знав, що він так буде реагувати й співати оди мені. Я мав на нього великі надії, а он як воно вийшло.
Я не знав, до кого йти, але на щастя відповідь сама прийшла до мене.

    Як тільки я спустився на нижчий рівень нашого поселення побачив Тоуруна, нареченого моєї сестри Тіани. Точно! Хто ж краще за нього може знати, що подобається дівчатам? Він у цьому експерт, і чому я раніше про нього не подумав?
-О, ке ово (брате мій), ти мені й потрібен. - сказав я йому і підбіг до нього.
Тоурун зупинився і повернувся до мене.
-Ей, ти чого? - запитав він.
Я його відвів далі від наших лігвищ.
-Там Меям вже оди мені пише і молиться богам за мене тільки при згадці про дівчину. - сказав я і закотив очі.
-Дівчину? - здивувався Тоурун.
-Давай і ти не починай, так, дівчину. Мені потрібна порада. - сказав я спокійно.
Тоурун лише позитивно помахав головою.
-Я образив її й хочу виправитись, як це можна зробити? - запитав я.
Тоурун подумав кілька секунд і відповів:
-Тобі потрібно знайти те, що вона любить і можливо завести її туди.
Я задумався.
-Водою я її не здивую. - сказав я.
Тоурун удав, що думає й усміхнувся.
-Тоді потрібно щось інше, можливо те, що їй ніколи ніхто не робив або не дарував. - сказав Тоурун.

     Що можна подарувати німі, котра здається має все? Куди можна зводити німу, котра любить воду і нічого крім неї особливо у житті не бачила? Що ж можна їй таке показати? Чим можна її здивувати?
І тут до мене дійшло.

-Дякую, брате! - сказав я і кивнув йому. - Ти мені дуже допоміг.
Тоурун лише знизав плечима.
    А я пішов втілювати свій план у життя. Оскільки було зараз ще дуже рано, то я встигну до обіду і зможу їй віддячити прямо сьогодні.

     Я швидко покликав Іву (декра Лоака) і ми почали літати й шукати різні фрукти й квіти. Я десь чув, що всі дівчата люблять квіти й бачив, як батько дарував їх мамі, а вона була щаслива. Потім я знайшов чудове місце - це була галявина на висоті в іншому кінці острова. А так, як Ейва була істотою морською, я був певний, що сюди її точно ніхто не водив. А я знайшов це місце вже давно й ось нарешті воно стало мені у нагоді. Я ж все-таки лісовий нім, повітря і ліс моя стихія.
    Тому я подумав, що їй тут буде цікаво і все влаштував, залишилось ще притягнути туди саму дівчину. А це, судячи з того, що вона останні дні не у гуморі, буде це не легко. Але на те я й ауганг (бунтар), щоб знайти спосіб це зробити.
І я таки знайшов. Я привів її силою.

    Мені було дуже потішно і смішно бачити її злою. Вона такою ніколи не була і не вміла толком злитись. А коли я закинув її на плече, то вона була у лютому гніві, навіть намагалась мене бити, але що може маленька німа проти мене? Я навіть не відчував нічого. Мене все це веселило і я розважався, як міг.