Пролог.

Земля, 2222

Хаос.

    Єдине слово яким можна описати життя на Землі. Чисельність населення давно перевищило 20 мільярдів і навіть у найбільш віддалених кутках земної кулі, здавалося б недосяжних для людей, тепер поселились ми. Люди давно забули, що таке бути на одинці з природою, насолоджуватись морем чи океаном, адже водойми вичерпали всі свої ресурси і підводний світ просто загинув. Люди не жили, вони просто існували. І це призводило до різного роду проблем у всіх сферах. 

    Чисельність населення з кожним місяцем зростала і ніхто не міг цього зупинити. Крім того виникало багато конфліктів та непорозумінь через величезну кількість людей, місця всім катастрофічно не вистачало, всі буди обурені та намагались знайти шляхи вирішення. Але їх не було.

    Тоді люди почали досліджувати інші галактики. Адже у нашій галактиці не було такої планети, котра пасувала б для життя людей. За роки розвитку технологій люди винайшли кораблі, котрі здатні долати десятки тисяч кілометрів космосу за лічені години. Але і цього було не достатньо. Сотні астронавтів щороку відправлялись на незвідані планети і не повертались. Ніхто не знав їхньої долі.

    Минали роки, йшли десятиліття, а життя на Землі ставало все більш нестерпним і люди вирішили ризикнути – вийти за межі.

    Група астронавтів і науковців, у чисельності близько сотні відправились у незвіданий космос, далеко за межі нашої галактики. Вони дуже довго летіли, здавалося б вічність. Їхні ресурси були вже на нулі і вони майже втратили надію. Як раптом один з них у елюмінаторі побачив планету, дуже схожу по кольорах і формі на Землю, але значно меншу. Вся команда дуже зраділа, адже це був їхній єдиний шанс на виживання. Вони летіли вже кілька років і так нічого і не знаходили, а тут, о чудо, можливо єдиний шанс на життя.

    Прилетівши на планету науковці зрозуміли, що ця планета дуже подібна на Землю, але і водночас дуже відрізняється від неї. Напротязі років вони досліджували її, брали зразки та намагались зрозуміти, що це за планета, яка її цінність і взагалі чи придатна вона для життя. Науковці побудували свою базу там, на Німерії, так вони назвали планету і хотіли дізнатись її секрети.

    Німерія була планетою, як потім вони дослідили, досить вибагливою, з дуже помірним кліматом та з водоймами, рослинами та тваринами. Це була одна екосистема, котра була поєднана між собою, все було наче одне ціле, наче планета це організм, а всі живі істоти - це її діти. Так і було. Науковці на Німеріі бачили види тварин, котрих більше ніде і ніколи не бачили, рослини такі, котрі могли зцілити найгіршу хворобу і водночас вбити одним дотиком. Німерія була казкою для них. Але найбільшим досягненням і чудом Німерії були її жителі. Так, на цій невеликій планеті науковці зустріли істот, німїв. 

    Істоти були подібні до людей. Це були істоти вищі за людей, середній зріст особини були близько двох метрів, шкіра їхня була подібна до людської, але гладкіша та більш міцна. Очі були великі та переважно жовто-зелені, хоча і інші кольори також з’являлись, але дуже рідко. Вони мали вуха, наче у ельфів, ніс і рот був такий, як і людський. Тіло також було наподобі людського, але пальці на руках і ногах були дещо більші і їх було не п’ять, як у людини, а переважно чотири, у декого три.

    Німів було легко відрізнити, особи жіночої статі були менші, худіші та мали довге волосся, котре переважно було чорного кольору. А особи чоловічої статі були більші, вищі та у них були виразніші м’язи. Вони фізично були набагато сильніші і витриваліші. Особи чоловічого роду мали коричневе або чорне(у більшості) волосся, а особини вищого рангу (вожді) мали біле волосся, незалежно від віку. Вожді відразу народжувались з білим волоссям. 

    Німи жили племенами, скільки племен було на Німерії невідомо, але це плем’я, що зустріли наші науковці, було з лісу. Вони дуже добре лазили по деревах, стріляли з луків та вміли полювати на тварин. Вони жили на деревах та серед рослин.

    Група науковців за роки перебування на Німерії почали вивчати життя німів, вони намагались бути їм друзями. Німи звісно не дуже привітні спочатку були, але згодом звикли. Також наші науковці створили у лабораторії прототипи німів і будучи у штучному сні могли переноситись у їхні тіла. Адже для людини у Німерії був досить суворий клімат та важке повітря, котрим дихати було майже неможливо. А прототипи, котрі вони створювали у лабораторії були їхніми «двійниками», але вже німами.

    За роки перебування у Німерії люди вивчили їхню мову, традиції, стиль життя. Люди навчились цінувати те, що є основою всього живого – саме життя.

    Життя здавалося б було ідеальним на Німерії, але люди на Землі страждали і не мали змоги потрапити у прекрасний світ Німерії, адже вона була так далеко. Вона була недосяжною для кораблів. Люди, як не намагались, не могли передати сигнал на Землю. Єдиний вихід був повертатись у невідомість, летіти знову десятків кілька років і невідомо чи долетіти, щоб лише донести те, що вони живі і що на Німерії є життя. Ніхто не хотів цим ризикувати і німи не всі були у захваті від життя з людьми. Дехто з них ненавидів людський вид і хотів просто спокійно жити на своїй планеті, без чужинців. 

    Німи дали людям ресурси та допомогли їм побудувати корабель, котрий витримає подорож до Землі і назад, але взяли обіцянку з людей, що вони повернуться і не будуть розповідати нікому про Німерію. Німерія мала дуже місці матеріали у ґрунті і саме ці матеріали німи використовували для полювання та будування свого житла. Цей матеріал був набагато міцніший за метал, а отже міг витримати набагато більше. Цим німи і поділились з людьми. А люди вже самі використали матеріал для будування корабля. 

    Група науковців мала лише взяти своїх родичів або знайомих і повернутись на Німерію і тоді було б все гаразд. Але, як нам всім відомо, людина це особина дуже дивна, хитра та корислива. Тому і тут не обійшлось без зради. Група людей, повернувшись на Землю почала розповідати всім про таку планету і це не могло не зацікавити, як уряд, так і звичайних жителів. І почалась паніка. Люди хотіли відправитись на Німерію, жити нормально та забирати всі ресурси планети. Але корабель, котрий міг туди дістатись, був лише один, адже його допомогли збудували німи. Лише вони знали секрети будівництва та технології. І лише у них був матеріал, котрий витримає таку подорож.