Розділ 5

- О, привіт, Олеже!

Стажист потер долонями обличчя і підвів втомлений погляд на білявку, що зазирнула у кабінет. Уже давно стемніло, робочий день закінчився декілька годин тому, а хлопець ніяк не міг зібратися додому. Інтуїція волала, що треба поспішати, інакше вони ніколи не докопаються до істини. Але один погляд на Олесю надав Олегу більше сил, ніж усі енергетики, які він уже випив.

- Привіт, Олеся! Заходь!

- Та я на хвилинку. Побачила, що у вас світло горить, думала застати Івана.

- Є якісь новини?

- Не те щоб, просто може ви не в курсі, прокурор видав дозвіл на видачу тіла Ірини матері. Поховання буде завтра.

Олег кивнув і піджав губи. Він не хотів ось так просто відпускати дівчину, але зараз був рідкісний випадок, коли йому забракло слів. Тоді хлопець дістав телефон і поспіхом став набирати якийсь текст.

Олеся ніяково позадкувала до дверей, вона терпіти не могла, коли хтось під час розмови "залипає" у телефоні. Раптом у кишені дівчині пікнув смартфон, сповіщаючи про нову смс. Від Олега. Олеся здивовано зиркнула на хлопця, а той лиш питально підняв брови: мовляв, він і гадки не має, що ж там може бути.

"Завтра буде чудовий день", - прочитала дівчина, широко усміхаючись.

- Ти в провидці записався?

- Знаю, що це примітивно, але якось в голову нічого кращого не прийшло. Я просто тут з інету дізнався, що твоя Ніка тобі регулярно якісь мотивуючі меседжі надсилала. Твого персонажа я, на жаль, не поверну, а от надсилати приємні повідомлення можу з легкістю. До речі! У нас тут є інфа стосовно твого застосунку! Він може бути пов'язаний з вбивством Ірини!

- Ти серйозно!? - дівчина присіла біля Олега, заглядаючи у його комп'ютер.  - Можна я гляну, ти ж зараз цим займаєшся?

- У нас є версія, що наше вбивство могло бути не єдиним, а замовник збирає колекцію. Знаєш, а ти можеш мені допомогти!  - Зрадів хлопець, а потім знітився, адже Олеся також затрималась понаднормово і мабуть, дуже втомлена. - Якщо хочеш, звісно...

- Хочу! Розказуй! - жваво відповіла дівчина і потерла руки.

Олег усміхнувся, відчуваючи себе бадьорим, як ніколи.

- Ось, засновники Altersoul надали мені доступ до масиву даних, які були викрадені. Так-так, десь тут може бути і твоє ім'я... Я ж перевіряю, хто останнім часом продав свого NFT героя, потім відкриваю його соцсітки і дивлюсь, чи не висловлює хтось скорботу.

- І як успіхи?

Стажист зітхнув:

- Ніяк. Але я перевірив лише першу сотню...

- Тоді досить даремно гаяти час! На якому номері ти закінчив?