Інфінітиви
інфінітиви..
інфінітиви.. знеособлені дії в неозначенім часі
розтануть як тіні, як вогники згаслі
лише жменя літер, порожніх, без значень
сформульовані мрії, забуті завбачно
сніг заступить від світу їх двох, мов вигнанців
ненароком на мить переплетені пальці
сплетуть кельтським вузликом душі самотні
заповнивши велелюдну безлику безодню
додумані тексти спізнілих освідчень
й очима німа обіцянка про вічне
найбільша провина - тебе відпустити
розчиниться запах, сполоханий протягом,
вкраде пів душі і невидимим потягом
втече, залишивши усміхнене фото,
що з пам'яті витіснить спогади згодом
розірветься вузлик.. мов лезом залізним
навпіл розітне на до і на після
найтяжча повинність - тебе відпустити
15.01.2020
Відредаговано: 14.03.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
