Глава 109. Уже ніщо не врятує її від падіння в безодню. Частина друга.

Над ліжком Анни стояли Джуліан, Бек і Хуа Ян. Панувала цілковита тиша, тільки здалеку долинали схлипування бабусі Розалі, що ридала над тілом Джеймі на першому поверсі.

― Їй… боляче? ― першим подав голос Хантер.

Хуа Ян промовив, не спускаючи очей з Анни:

― Не знаю. Сподіваюсь, що ні. Я погрузив її в сон і пробудиться вона тільки тоді, коли я змушу її це зробити.

― Мабуть, тоді… ― почав було Джуліан.

― Ні, ― узяла його за руку Ребекка. ― Нехай поспить. Ти не бачив, що відбувалось на території сховища. Вона буквально починала сходити з розуму.

Хантер мовчки обвів Бек сумним поглядом і вийшов з кімнати. За якийсь час усі вони опинились надворі, бо схлипування бабусі Розалі тільки й наганяли сум. Бек встигла провідати Нейта і, переконавшись, що той спить під дією ліків, вийшла надвір останньою з них трьох.

― Як Нейт? ― ніби між іншим поцікавився Хантер.

― В порядку, ― коротко відповіла дівчина. ― Спить. Думаю, він протримається так якийсь час. Хоча, бачу, дози бабця Розалі дає вже набагато більші.

― Імовірно, його організм починає пристосовуватись і регенерація справляється що раз то з більшими дозами «токсичних» ліків, ― припустив Джуліан. Він говорив це в якомусь тумані. Було зрозуміло ― він зараз у такому стані, що тільки й здатен, що на такі розмови.

Інфеністи і Хуа Ян навіть не отямились, як уже сиділи поруч з будинком на розкладних кріслах у повній тиші. В кожного у голові були свої думки…

― То все знову вона, ― через якийсь час подала голос Ребекка. ― Вона очікувала, що Джеймі піде туди, коли вас з Анною не буде тут… вона зробила це все так, аби ви полетіли в Шанхай до того Лі Вень Яна, буцімто, за протизакляттям… аби Джеймі лишився тут і зміг втекти у Філадельфію до «Лети». Вона змусила демона залізти в її тіло і підіграти, а тоді убити… Боже, це так жахливо, він же міг навіть не второпати, що то… ну… була не Лета, ― на останніх словах Бек знітилась настільки, що її голос зовсім затремтів.

― Протизакляття ще потрібно розшифрувати, ― сказав Джуліан, наче повністю пропустивши мимо вух решту розповіді. ― Ми залишили Ейпріл з цим клоуном, аби припильнувала. Думаю, з її допомогою вони швидко справляться.

Так хлопець навіть не помітив, як переповів Бек і Хуа Яну усе, що вони дізнались від Лі Вень Яна про закляття. По закінченню розповіді Хуа Ян здивувався:

― Але… ви точно впевнені, що… а, добре, тут немає сумнівів. Але… що такого могла зробити Марта, аби змусити Лету добровільно віддати усю свою життєву енергію? Ну, себто, логічно, вона могла погрожувати убити Джуліана, Джеймі, та всіх, на кого їй було не байдуже… але це банально! Вона тут, а всі інші там! Хто б став у такій ситуації віддавати всю свою енергію? А раптом злодійка зовсім і не дотримає свого слова і всіх повбиває?

Хуа Ян раптом затнувся, думаючи, що наговорив лишнього. Бек також насторожилась, уважно спостерігаючи за Джуліаном. Та хлопець зреагував геть інакше, ніж вони могли припускати.

― Слушна думка, ― зронив він холодним голосом. ― Я теж не можу цього второпати. Лета узагалі не з тих, хто дозволить так легко собі погрожувати. Та що, навіть в умовах смертельної небезпеки вона радше обере смерть від чужої руки, аніж добровільно погодиться віддати свою енергію для того, аби якась там божевільна стерва Айвазіс запустила закляття, що надасть їй контроль над самим богом смерті!

― Ну… взагалі, я знаю, як ми могли б дізнатись це, ― ледь чутно промовила Бек. ― Але це, навряд чи буде можливо ближчим часом… хоч це й могло б виявитись дуже важливою інформацією…

― На рахунок важливості не настільки… ― зронив Хуа Ян. ― Просто самі подумайте. Не думаю, що Марта говорила в присутності Лети що-небудь з того, що може розкрити нам її плани, або завадити їм, якщо планувала потім убити Джеймі саме таким способом.

― Ми взагалі навіть не знаємо, навіщо вона убила його! От який сенс? ― відрубала Бек. ― Та й… вона не може знати всього! Звідки їй, наприклад, знати, що з допомогою батога Одного шансу, котрий раптом активується і почне розмахувати направо-наліво сам, ми зможемо розігнати тьму і вигнати демона з тіла Лети??? Нізвідки! Вона не могла знати цього! Ти ж сам сказав, Хуа Ян, що батіг напряму зв’язаний із Багряним провісником у морі каяття і тільки він вирішує, хто стане йому потрібен як слуга і раз вже він обрав мене…

Слова вилітали з рота Бек з неймовірною швидкістю. Вона раптом затнулась, усвідомивши, що згадала про не надто приємні речі… Джуліан навіть не встигав вловити суті, як Хуа Ян відрубав:

― В цьому є суть, та все ж… армія Аїда не така проста. Якби вони захотіли затримати нас, або убити, це б і сталось. Я щось починаю підозрювати, що… ― Хуа Ян закусив губу…

― Не думаю, що Айвазіс в курсі про спектр твоїх можливостей, ― звернувся Джуліан до духа Вогню. ― Ти ― абсолютно новий гравець у її грі. Вона випробовує тебе. Усе це не було нічим іншим, як випробуванням. І в даному випадку вона отримала непогані знання.

― Чорт! ― вилаялась Бек. ― Вона й тут нас обіграла! Як??? Просто як??? Як нам взагалі довести що-небудь про те, що вона витворяє, коли вона збирає про нас більше доказів, ніж ми про неї, хоча ми взагалі ні в чому не винні і нікого не вбивали???

І це було вірно підмічено. Марта за допомогою своїх стратегій легко виставила себе героєм, а Анну і всіх її оточуючих ― ворогами і тими, хто потакає злу.