Настав червень. Адріана весь місяць випікала. Вона стала справжньою молодчинкою і спеціалістом цьої діяльності. Адріана завжди брала в школу круасани і не тільки, пригощала своїх однокласників і вчителів. Всім дуже подобалось. Деякі діти гадали, що вчителі їй ставлять гарні оцінки за смачні вкусняшки.
🐼 🐼 🐼
Раптом дівчинки захотілось з'їздити на відпочинок.
— Мамо, я хочу кудись з'їздити.
— Куди?
— На Мальдіви 😁. Шуткую, шуткую. Я хочу з'їздити в Карпати або на море.
— На Мальдіви я б полетіла, але їх скоро захопить. Але ні в Карпати, ні на море ми не поїдемо.
— Жалко. Добре, я піду погуляю на дворі і візьму випічку.
🐼 🐼 🐼
Дівчинка вийшла і перед нею з'явився чарівник.
— Ддобррий ддень.
— Добрий , добрий юна панночка.
— Хто ви? З відки ви?
Цей чоловік виглядав диваком, ніби вийшов із книжки. Він був дуже яскравим, і пахнув печивом і випічкою.
— Я Чарлі Сміт з чарівної країни Випікандії. Більше нічого неможу сказати.
—Ааа. Мене звати Адріана, а для друзів Дара. Я люблю випікати. І....
— Досить. Я про тебе все знаю.
— Звідки?
— Це таємниця.
—Брррррррр, брррррр.....
—Ой, вибачте.
— Ти мабуть голодна?
—Ні, ні.
— Давай так. Я дам тобі свій пиріжок, а ти мені свій.
—Добре.
Коли Адріана скуштувала гостинець чарівного гостя вона дуже здивувалась. Адріана вмить наїлася і їй дуже сподобалось. Смак був неперевершений.
— Дуже смачно!!!
Вони разом промовили.
— Ти дуже смачно готуєш. Тому я хочу дати тобі запрошення на найбільшу ярмарку в Парижі. І я даю тільки два білети на літак.
— Дуже дякую!
— Добре. Все що я мав зробити я виконав. Мені пора додому. Бувай.
І Чарлі Сміт незамітно зник.
—Ураааааа!
І це ще не кінець.
Чекайте нових розділів,
а можливо й книжок.