Вже рік незламності, єднання та турботи.
Турботи про ту Неньку, що виховала нас.
Ніколи! Чуєте? Ніколи!
Ми не забудемо та не пробачимо вас!
Вже рік, як серце завмирає при тривозі,
Вже рік, як молимось за рідних та чужих.
Вже рік, який забути я не в змозі.
Вже рік страждання, болі та жахливих бід.
Ніколи не пробачимо, ніколи..
І не забудемо ми сліз тих на вокзалах,
Як люди плакали, тримаючи в руках ікони,
Як ви пускали на нас Онікси й Кинджали.
Та ми сильніші стали за цей рік,
І вже не страшно так, як це було раніше,
Ми не пробачимо ніколи, хай пройде цілий вік,
Нам буде краще, а вам вже буде гірше.
Ви не зламаєте цю націю нізащо!
І зрозумійте ви, що це наша земля!
Ми вам не віддамо її, вона вам нащо?
Ідіть ви краще за дорогою свого "крутого" корабля!
Любов до Неньки пронесу крізь роки,
Я буду завжди, мила, поруч із тобою,
Ніколи!Чуєш? Не образять більше орки,
Нас більше поєднали всіх війною!
Ми переможемо, а орки стануть на коліна!
Ми зможемо всіх побороти, тільки знай,
Що ти моя! Ти вільна Україна!
Закінчиться війна і буде у нас рай!
Відредаговано: 09.06.2023