Веселий сон

Якось сниться мені сон, що я йду у полі.
Ну, а там стоїть москаль і щось мені говорить.
Каже :"Слышишь, дорогая, как мне взять ваш Киев?
А то мы стараемся, а старания никакие." 

Я дивлюсь на ідіота і не розумію.
Нащо тому дурнику мій рідненький Київ?
Ви ж такі могучі і великі - самі ж так казали,
А як прийшли на мою землю,  то чогось всі заблукали. 

Не очікував тупий москаль, що буде так важко.
Думав він прийде сюди і йому все скажуть.
Віддадуть всю землю, всі наші достатки.
Ну, а вийшло навпаки? Що не вистачає хватки? 

Ну кажу йому :"Пішли, навіть нагодую"
А сама собі іду і таке планую!
Зараз наїсися ти у мене, кацапюро хитра,
Будеш так тікати, падло, ти із України. 

Не на тих напали ви, самі зрозуміли.
Українці люблять волю і завжди любили.
Україна породила справжніх патріотів ,
А в Росії незадача - одні лиш ідіоти. 

Радо москаля зустріли чоловік і тато.
Думаю ви здогадались чому хотів тікати?
Та не відпустили ми просто так його,
Трішечки поговорили і поставили клеймо. 

Покидаюсь вранці я, дивний сон наснився.
Але бачу в кухні москалик розстелився
Розумію, що не сон, а реальність справжня 
А москаль побачив мене, став такий відважний. 

Каже :"Извини меня и мой народ тупой.
Больше вас не тронем мы и уйдём домой.
Будем с вас мы брать пример как нам дальше жить
Мы такого натворили, от досады хочется выть. 

Мы поможем  вам отстроить вашу Украину.
Больше ни одна душа от нас тут не погибнет.
Нашу власть мы поменяем и восторжествует правда!
И вы сможете назвать снова меня братом." 

Я дивлюсь на нього з болем і все розумію,
Що ніколи вже братами стать ми не зумієм.
Звичайно відбудуєте ви нам нашу Неньку!
Та ніколи ви не станете вже нам рідненькими, 

Лиха наробили,  тож живіть ви самі
Більше ми не маєм справ з вами, з москалями .
Я люблю свою країну, вона в мене найкраща !
Не відам її, не зраджу ніколи і нізащо!