Мордують рідну Україну ,
Знущаються та б'ють у саме серце.
З завалів дістають мертву дитину,
На рани сиплять гірким перцем.
Гуртожиток у Харкові їм зайвий.
І люди нащо? Треба їх вбивати!
Не знайдеш в цій війні вже крайніх.
Русня все нищить, а ми не можем вже кричати!
Не чують нас, не бачить світ нашої туги.
Не знають, як болить та рана, що в душі .
Наше життя - суцільні смуги..
Наразі чорна, бо знущаються чужі..
ЗАЕС обстрілюють, не розуміючи,що буде .
Їм тільки землю нашу подавай .
А те , що постраждають люди,
Нікого не хвилює , дали наказ - вбивай!
Та скоро смуга стане біла ,
Та буде мир на всій землі!
І зацвіте моя країна мила!
І будуть всі щасливі. І дорослі, і малі!
Сподіваюсь Вам сподобаються мої вірші! Ставте зірочки та читайте далі. Віримо, що перемога незабаром!
Відредаговано: 09.06.2023