17 глава

Ми вирушили до клубу. Варвара, Уляна, Софія та Аліна створювали цілу армію підтримки, і я відчувала себе значно впевненіше. Всередині клубу музика гриміла, світло пульсувало, а натовп танцював у ритмі. Ми швидко знайшли їх за столиком: Сашу, Матвія, Тимофія та ще декілька привабливих чоловіків, яких я лише інколи бачила в офісі, але не була особисто знайома.

Саша був здивований і, здається, радісним, побачивши мене.

— Дана, що ти тут робиш? — запитав він, піднімаючись зі стільця.

— Де твій телефон? — запитала я, не втрачаючи часу на привітання.

Він почав шукати свій телефон, але не міг його знайти.

— Якась жінка підняла слухавку, — сказала я. — Точніше, твоя колишня взяла.

— Підходили Інна і Алла, — пояснив він. — Мабуть, Алла взяла мій телефон.

Я поглянула через його плече і побачила Інну і світловолосу жінку поруч з нею, що стояла неподалік і спостерігала за нами з незадоволенням. Це і була Алла? Красива, справді красива, якби ще б не кривилася так, була б ще красивішою.

— Ти все ще кохаєш Аллу? — запитала різко.

— Ні, звісно, — відповів він, здивовано дивлячись на мене. — Я тобі вже пояснював…

— Добре, — перебила його, рішуче налаштована. — Тоді я покажу їй, що ти мій.

Він здивовано подивися на мене, а його темні брови злетіли в гору. Мої руки тремтіли від незрозумілого мені адреналіну, але я знала, що повинна діяти рішуче. Я наблизилася до Саші і без попередження поцілувала його, дивлячись в очі Алли. Я почала показувати їй, що Олександр  — мій чоловік. Тільки мій.

Він спершу був здивований, але потім почав відповідати на поцілунок, його руки плавно обіймали мене, одна з них проникла у моє волосся, а інша обвила талію. Алла, надута та розлючена, подивилася на Інну і розвернулася, щоб піти. Це було маленькою перемогою для мене, але ця перемога мала свою ціну. Всередині мене вирували почуття — злість, ревнощі, і… ще щось, що я не могла визначити.

Його язик ковзав уздовж моїх губ, вимолюючи дозволу, і я дозволила йому проникнути глибше. Його смак був схожий на віскі та м'яту, і я не змогла втриматися від цього почуття. Заплющивши очі, я віддалася поцілунку повністю. Мої руки піднялися до його шиї, вплітаючись у волосся, тримаючи його так, ніби боялася втратити. Я відчула, як його рука впевнено ковзає вниз моєю спиною, змушуючи мене здригнутися від задоволення. Відчуття його губ на моїх було приголомшливим. Поцілунок ставав дедалі глибшим, більш інтенсивним, викликаючи в мені хвилі хвилювання і бажання.

Навколишній шум клубу здавався далеким і неважливим. Все, що мало значення в цей момент, — це ми двоє, злиті в єдиному поцілунку. Я відчула, як його рука міцніше стискає мою талію, підтягуючи мене ще ближче до себе.

Коли ми відійшли один від одного, я вдихнула глибоко, намагаючись повернути собі контроль. Олександр дивився на мене своїми зеленими очима, і я відчула, як його погляд проникає в саму душу.

— Це було необхідно, — промовила я, дивлячись на нього з викликом.

— Це було більше ніж необхідно, — відповів він, і в його очах я побачила ту ж саму пристрасть, яку відчувала сама. — Ти знаєш, що робиш?

— Я просто доводжу, що ти мій, — відповіла я, легесенько усміхаючись.

— І ти це робиш чудово, — його голос був хрипкий, а очі палаючі.

Я нервово ковтнула, все ще відчуваючи його смак.  Ми всі сіли за столик, і я відчула як напруга поступово спадає, хоча емоції ще вирували всередині. Саша та Тимофій вирішили піти по коктейлі для нас, і я спостерігала за ними, поки вони йшли до бару.

— Ти добре впоралася, подружко, — сказала Уляна, підморгнувши мені.

Софія та Аліна підтримуючи усміхнулися, а Варя підморгнула мені. Я відчула підтримку і силу, яка виходила від цих жінок. Варя та Уля щось обговорювали між собою, а я спробувала розслабитися, глибоко вдихнувши. Проте мої думки все ще були зосереджені на Саші. Матвій, сидячи поруч, нахилився до мого вуха і прошепотів:

— Раніше ти такою не була... з Вадимом.

Його слова змусили мене здригнутися. Я подивилася на нього холодно і твердо, відчуваючи, як хвиля гніву піднімається в мені.

— Тому що я більше не та наївна дівчинка, якій можна легко запудрити мізки. Я подорослішала. І мені неприємні розмови про Вадима, — відповіла я різко. — якщо ти ще цього не зрозумів, то завтра я одружуюся з твоїм братом.

Матвій відхилився назад, піднявши руки в жесті примирення.

— Добре, добре, — сказав він, усміхнувшись. — Просто дивлюся, як ти змінилася. Відважна та рішуча. Мені це подобається.

Його слова залишили мене в замішанні, але я вирішила не звертати на них уваги. У цей момент повернулися Олександр і Тимофій з коктейлями. Саша поставив переді мною келих із яскравим напоєм, підморгнувши.

— Сподіваюся, тобі сподобається, — сказав він, сідаючи поруч зі мною.

Я взяла свій келих і зробила великий ковток. Смак був приємний, солодкий і освіжаючий. Але думки про розмову з Матвієм не давали спокою. Навіщо він знову мені нагадує про Вадима?

Через деякий час, Варвара та Уляна піднялися на танцмайданчик, тягнучи за собою Софію та Аліну. Я залишилася за столиком з Олександром, насолоджуючись його присутністю та відчуваючи, як мій гнів і ревнощі поступово перетворюються на щось інше — захоплення та бажання. Ми вже були добряче п'яні, і я відчула, як повністю розслабилася поряд з Сашою. Я, навіть, забула про всі дурні правила, які почала собі вигадувати в цьому шлюбі. Зараз, коли я була під дією алкоголю, вони здавалися безглуздими, непотрібними. Я нахилилася до нього ближче, відчуваючи його тепло і дихання на своїй шкірі. Раптом я відчула гаряче дихання біля вуха і тихий шепіт:

— Гей... — його голос звучав низько і хрипко, викликаючи мурашки по моїй спині. Я обернулася до нього, наші обличчя були так близько, що я могла бачити відображення миготіння світла в його очах.

— Агов, — обернулася я до нього.

Який же він гарний, подумала я, втопивши свій погляд у його очах. Його обличчя було так близько, що я відчувала аромат його парфумів. Я не могла відірватися від його погляду. Його очі були такими глибокими, що я могла б утопити в них усі свої страхи і сумніви.