Неземне тяжіння

Розділ п'ятий

Сонце вже спадало за горизонт, забарвлюючи вечірнє небо Валенсії у важкі оранжеві та пурпурові відтінки. Марко їхав уздовж узбережжя; поруч на пасажирському сидінні Алекс крутив ручку радіо, перемикаючи станції з іспанського поп-року на якісь швидкі ритми.

Вони прямували до сімейного ресторану, який ховався на межі старих вуличок та портової зони. Це місце завжди жило своїм, особливим життям.

Коли брати зайшли всередину, у залі вже панував той самий теплий, шумний хаос. За столами сиділи місцеві та туристи, дзеленчали келихи з сангрією, пахло смаженими морепродуктами, часником та спеціями. На невеличкій дерев'яній сцені в кутку стояв Антоніо. Батько, як завжди, удавав, що просто перевіряє звук перед вечором, але насправді вже вплітав у шум зали м'які, оксамитові акорди своєї іспанської гітари. Він лише мигнув синам з-під густих брів і продовжив вести плавну мелодію.

Олена вийшла з підсобного приміщення через кілька хвилин. Вона тільки-но повернулася зі своєї танцювальної студії, де до самого вечора займалася з молодшими групами. Її хода все ще зберігала ту легку, струнку виправку, а волосся було зібране у високий вузол.

— Нарешті, — мама поцілувала спочатку Алекса, а потім Марка у щоку, залишаючи на шкірі легкий запах туалетної води з нотками цитрусу. — Я вже думала, ви обоє застрягли у своїх паперах та Мадридах.

Вони влаштувалися за кутовим столиком, який завжди залишався зарезервованим для родини. Антоніо нарешті відклав гітару, доручивши стійку старшому офіціанту, і приєднався до них з келихом темного вина.

— Ну що, бізнесмене? — батько поклав важку долоню на плече Марка. — Мені казали з кав'ярні біля порту, що ти завіз їм нову La Marzocco. Не занадто вони дорогі для їхнього закладу?

— У них хороша прохідність, тато, — посміхнувся Марко, виганяючи з голови залишки цілоденної втоми. — Вони відіб'ють її за три місяці. Якщо не тупитимуть з помолом.

— А Алекс що? — Олена підсунула до молодшого сина тарілку з гарячою паельєю. — Навчання не висмоктує всі соки?

— Все чудово, мам, — пробурмотів Алекс із повним ротом. — Тільки професор із цивільного права уявив себе Богом. А так — жити можна.

Розмова текла легко й невимушено, як це завжди бувало в їхній родині. Вони ділилися новинами про роботу, обговорювали новий набір дітей у групу танців Олени, проект батька з вечорами живого фламенко.

Олена трохи відкинулася на спинку стільця, крутячи в руках келих води, і раптом перевела уважний, чисто материнський погляд на Марка.

— Марко… А як щодо тебе? Ти взагалі виходиш кудись, окрім своїх складів та пляжу?

Марко ледь помітно зітхнув, збираючи виделкою залишки їжі.

— Мам, у мене три нових контракти на цьому тижні.

— Робота нікуди не втече, а от роки йдуть, — Олена трохи нахилилася вперед. — До речі, днями до мене в студію заходила Карла. Вона приводила племінницю на пробне заняття. І, між іншим, дуже розпитувала про тебе. Питала, як твої справи, чи ти часто буваєш у місті. Вона прекрасна дівчина, Марко. Ви ж так добре спілкувалися раніше.

Алекс збоку коротко хмикнув, але під строгим поглядом брата одразу зробив вигляд, що вельми зацікавлений своєю серветкою.

— Карла — просто знайома, мам, — спокійно, але здивовано-холодно відмахнувся Марко. — Ми бачимося раз на пів року на чиємусь дні народженні. Не треба нічого вигадувати.

— Я й не вигадую. Просто дівчина цікавиться, — Олена знизала плечима, але в її очах прочитувалася непохитна жіноча цікавість. — Ти останнім часом якийсь замкнений. Спoкійний, але ніби думками десь не тут.

Марко згадав товстий чорний альбом, який залишився лежати у шухляді його робочого столу в будинку біля моря, і ті сіро-блакитні очі, що дивилися на нього з аркуша.

— Я просто трохи виснажений, мам, — тихо сказав він, зробивши ковток холодної води. — Все гаразд.

Антоніо вдарив долонею по столу, перериваючи паузу:

— Залиште хлопця в спокої! Дайте йому спокійно з'їсти вечерю. Потім сам розбереться, з ким пити каву вечорами.

Розмова знову повернула в безпечне русло, але Марко до кінця вечора так і не зміг позбутися відчуття, що десь там, за сотні кілометрів від цієї гарячої іспанської зали, на нього чекає щось зовсім інше.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше