Розділ 11

Ден прокинувся з важкою головою. Майже не спавши всю ніч, був виснажений власними бажаннями та думками про Ясмін. Така красива, пристрасна, здатна так легко і вміло розпалити його до межі… «І де вона тільки цього навчилася?». Всередині миттєво закипіла хвиля ревнощів. Дену ставало аж не по собі від думки, скільки чоловіків було у неї до нього, якщо вона так майстерно зводить із розуму.

Потрібно було терміново переключитися і нарешті зателефонувати Арсену. Учора, все ж не наважився їхати до розлюченого друга, тож тепер набрав номер і слухав довгі гудки:

— Ти ще злий на мене, можемо поговорити? - запитав замість привітання.

— Про що говорити? Про те, як ти вчора в клубі став між мною та Ірен? Чи про те, як ти закриваєш собою її подругу з гранатовим волоссям? Ти вибрав дівчину, яку знаєш кілька тижнів, замість мене? Замість людини, яка тебе з вулиці підібрала і витягла з лайна? Ти мав би бути на моїй стороні...завжди.

— Я ніколи не забуду того, що ти для мене зробив, Арсене. Ти мені як брат. І щодо цієї дівчини... Мені Ясмін не байдужа і я хочу бути з нею, чуєш? Залиш дівчат в спокої!

Арсен здивовано поглянув на телефон, на мить забувши про власний гнів, а потім важко видихнув:

— Я зрозумів. Чесно кажучи, мені давно байдуже на цю вискочку, я помічав, що вона тебе чимось зачепила. Обіцяю, що і пальцем її не торкнуся. Але моя Ірен...Ми ж зустрічалися не так давно і все було добре, що я зробив не так. Вона мене сама покинула і тепер уникає будь-якого спілкування.

— Не знаю, друже... Може, тому, що ти агресивно її вистежуєш і нав'язуєшся? А вчорашня ніч чого варта, чутки уже ходять через твої витівки. Твої переслідування псують не лише репутацію і бізнес, вони руйнують Ірен! На що ти розраховував?

— Я її кохаю! Вона знає, що я не заподію шкоди! Вона була єдиним світлом у цьому бісовому Лондоні...

— Своїми діями ти тільки лякаєш, вічно силою тиснеш, зрозумій вже нарешті, що це не працює і такими темпами ти втратиш її назавжди.

— Ти правий... У цьому є сенс, - Арсен замовк, усвідомлюючи кожне слово. Треба якось спробувати вивести на діалог без тиску. Нехай аргументовано пояснить, чому вона не хоче спробувати налагодити відносини.

— Більше не роби дурниць і жодної краплі алкоголю, а то відправлю в клініку для залежних. Нам не потрібно, щоб всі вважали тебе божевільним - суворо мовив Ден. 

— Ну все, не вчи вченого! Скоро всі все забудуть. Я за дві години буду в офісі, треба твоя допомога. Ти прийдеш? 

— Так, скоро буду. До зв'язку.

Ден відклав телефон. Думки знову повернулися до Ясмін, і їхати в офіс не хотілося абсолютно, але робочі обов'язки вимагали відволіктися від внутрішніх емоцій.

Тим часом Ірен прокинулася у квартирі Ясмін. Подруга ще спала, коли на телефон прийшло повідомлення: «Я хочу зустрітися, спокійно, востаннє. Якщо поясниш, чому пішла, я залишу тебе в спокої. Приїду куди скажеш. Арсен».

«Може, після цього, він дійсно відчепиться?» - подумала дівчина. Проте побоювалась іти на зустріч сама. Вона досі пам'ятала його п'яне нахабство, коли він ліз цілуватися без дозволу, та постійне стеження, через яке вона не могла спокійно пройти вулицею, не озираючись. Щоб не видати адресу подруги, Ірен запропонувала зустрітися в людній кав'ярні за кілька кварталів звідси. Через хвилину дзенькнула смс, що Арсен приїде через пів години на місце. Вона швидко сходила в душ, вирішивши не фарбуватися, причесала волосся, накинула пальто і пішла до кав'ярні. Замовивши каву, дівчина тривожно потирала свої спітнілі долоні.

Невдовзі під'їхав чорний «Рейндж Ровер». Арсен сьогодні мав кепський вигляд — очевидно, ніч не спав і виглядав старшим за свої тридцять чотири роки. Раніше Ірен навіть не помічала його віку та щиро закохалась у нього, він здавався їй ідеалом: сильний, впевнений у собі, турботливий чоловік, поруч із яким вона почувалася як за кам'яною стіною. Але казка розсипалася на шматки, коли Ірен дізналася про брудну таємницю. Власні батьки за її спиною влаштували фінансову угоду зі сватанням. Коли родинний бізнес опинився на межі банкрутства, саме Арсен закрив усі їхні борги. Батьки натомість «випадково» познайомили його з донькою, для родини вона стала лише вигідним інвестиційним проектом. Арсен дійсно закохався, але сам факт того, що її віддали, як товар на ярмарку, став для Ірен першим болючим ударом. Другим розчаруванням стала його постійна відсутність. Арсен цілодобово зникав на роботі, залишаючи дівчину наодинці з думками. У якийсь момент Ірен щиро повірила, що в нього з'явилася інша. А остаточною крапкою стали його останні дії: наполегливі спроби забрати її силою і неконтрольована пристрасть не приваблювали, а лякали її. Вона пам'ятала його ніжним, а бачила перед собою розлюченого звіра, який втратив свою здобич.

— Привіт, дякую, що погодилася зустрітися! Ти сьогодні просто неймовірна! - тихо сказав чоловік, сівши навпроти.

— Давай одразу до справи, про що ти хотів поговорити? - холодно відповіла Ірен.

— Про нас. Поясни мені, чому ти мене мовчки кинула і тепер ігноруєш? Я хочу вибачитися за останні наші зустрічі, ти ж знаєш, що я б не завдав тобі шкоди! Я просто не можу думати про те, що тебе не буде поруч.

— Арсене, зрозумій правильно, я більше не хочу цих стосунків. Нам було добре разом, але останні місяці були важкі. Я все знаю…Що ти зговорився з моїми батьками, але я не річ, щоб мене продавали і купували. Я не буду твоєю іграшкою! До того ж ти змінився: став роздратованим, зникав на роботі, казав, що хочеш сім'ю, а сам перестав звертати увагу на мене. Ми припинили проводити час разом, втратили теплий звʼязок, залишилася лише рутина. Я не вірю у твоє кохання, та і різниця у віці стала з часом помітна, у тебе своя фірма...вічні проблеми.

— Ти натякаєш, що я для тебе старий? - у голосі чувся біль. Я дійсно кохаю тебе і ніколи не квапив. Так, я хочу сім'ю, і хочу, щоб поруч була саме ти. Я погодився на угоду з твоїми батьками лише тому, що закохався в тебе! Я не ображав тебе! Ти мені так потрібна, ти робила моє життя яскравим... Будь ласка, повернися до мене, спробуємо все спочатку без брехні.