Розділ 33

Навколо мене блиск і гламур, відомі обличчя, крізь звуки музики та сміх долинають уривки розмов. Але незважаючи на всі веселощі мене думками починає тягнути в Дінгл, до Ірландії де я провела останній місяць. Неймовірний місяць. Де я познайомилася з неймовірними людьми, де я закохалася…

Моя душа вже там, на далекому ірландському острові, де вітер шепоче старовинні історії, а море зустрічає нескінченне небо зливаюсь з ним у просторі. Цей все таке далеке від різноманіття голлівудських вечірок, але є щось таке надзвичайне в тій простоті та спокої. Воно затягує мене дедалі глибше у спогади.

А потім, серед виру облич, я бачу його...

Негідника, який водночас зруйнував мене й зробив неймовірно сильною. Тому я зрозуміла наскільки цей чоловік принижував мене та не давав проявляти себе повною мірою. Вміло закривав рота та навіював що без нього я ніхто.

Ось він, той, хто безжально зганьбив моє життя. Кен Джонсон, з бездоганною усмішкою на обличчі, спілкується із гостями закритої вечірки у компанії молодої моделі. І як тільки у нього виходить так добре триматися, коли за спиною розгорається чи не найбільший скандал. Коли завтра нас чекають бісячі перемовини з адвокатами…

Мій колишній менеджер, як ні в чому не бувало, розважається, демонструючи свою нову пасію селебріті. Вигляд цього покидька для мене як гірка пігулка, важко ковтати, хочеться блювати… А ще краще плюнути йому в лице і нехай суд мені заборонить до нього наближатися, якось я це переживу.

Його легкість, його посмішка, його чарівність — все це нагадувало про Кена, якого я знала, перш ніж були розкриті його справжні кольори.

Кен був моїм менеджером, моїм наставником і моєю довіреною особою. Він був тим, хто ввів мене у світ блиску та гламуру шоубізнесу. Однак за його харизматичною персоною ховалася людина, яка експлуатувала мою довіру, маніпулювала моєю кар'єрою заради своїх особистих вигод і, зрештою, залишила мене збирати уламки моїх мрій.

А тепер, ось він, ніби нічого не трапилося, насолоджується оплесками та сміхом, дзвоном келихів з шампанським і мерехтливими вогнями закритої вечірки.

На мить мені здається, що Джиа навмисно мене сюди привела, але потім я відкидаю цю безглузду думку. Дженні не пішла б на таку зраду.

Несподівано очі Кена зустрічаються з моїми посеред напівпорожньої тераси, на мить чоловік лякається. Напевно зараз я виглядаю як скажена банши. А потім Кен швидко відводить погляд, ніби не бажаючи згадувати, що ми знайомі. Що завтра ми обов’язково зустрінемось...

Я хочу зірватися з місця та збити з ніг цього зрадника, висловити всі претензії, що накопичилися, але я знаю, що це нічого не змінить. Скоріш за все він саме цієї реакції й чекає від мене, щоб в котрий раз довести всім що я не врівноважена особистість і на плаву трималась тільки завдяки йому.

Тому, я не дам йому того, чого він так бажає. З якихось незрозумілих обставин я вважаю себе вищою за це і не збираюсь робити те, чого від мене начебто чекають. В мені щось змінилося і я дуже рада цим змінам, ніби гора з плечей звалилася. Вона дуже тиснула і не давала змоги нормально існувати.

Насправді мені дуже шкода цю дівчину. Вона гарна, поки що чиста та «незаймана», але тепер я розумію, що Кен і прибере її до рук та зробить життя молодої красуні нестерпним.

Салютую колишньому менеджеру бокалом та стримую в собі бажання підійти та вилити йому цей бокал на голову. Завтра на зустрічі все стане на свої місця, а на суді тим паче. Мої адвокати знайшли на Кена дуже цікавий компромат.

Переводжу погляд на нічне місто, що розмальовано яскравими вогнями й ловлю себе на думці, що хочу повернутися в Дінгл. Моя душа та серце там. Як тільки все закінчиться я поїду підкорювати Європу…

А поки що я не буду псувати вечірку подрузі. Не хочу бути тією занудою яка наїлася лимонів та отруює всім настрій. Кену мене не зломити, більше ні! Хочу в нього це дуже добре виходить. Морально я ніби балансую на лезі ножа. 

Годі. Я повертаюсь до своєї подруги Дженніфер, і ми продовжуємо насолоджуватися вечіркою, ігноруючи присутність Кена.

— Джесс, — несподівано Дженні завмирає і в цей момент я розумію що вона моя справжня подруга і не має ніякого відношення до появи Джонсона. — Ти тільки зараз не репетуй, добре? І не озирайся! — її очі стають великими. Дівчина дивиться за мою спину, не в змозі відірвати погляду. — Там… Ні, не обертайся! Тобі краще цього не бачити!

— Невже ти привида побачила? — подібна реакція викликає в мене приступ сміху.

— Гірше! Там Кен! Вибач, Джесс! Я й гадки не мала що його занесе сюди. Орландо зазвичай не товаришує з підступними зміями.

— Дженніфер, все добре! — обіймаю подругу за талію та відводу дівчину туди де дуже гучно, та безліч знаменитих знайомих. — Ми вже привітались з ним. Заспокойся!

— Хочеш ми підемо звідси? От прямо зараз?

— Ні! Ми залишимося! — твердо відповідаю. — Якщо у когось з цим проблеми, — натякаю на Кена, — то, нехай він й провалює!

Ніч продовжується, і серед музики, сміху та випадкових поглядів на Кена, я починаю почуватися вільною. Це справжнісіньке диво.

Вечірка стає для мене каталізатором прийняття свого минулого та можливістю рухатися вперед. Незважаючи на весь біль, який Кен завдав мені, я вдячна. Вдячна за те, що він привів мене до цього моменту в моєму житті, коли я нарешті змогла відпустити своє минуле і дивитись у майбутнє з новим розумінням та прийняттям.

У міру того, як ніч йшла, я виявила, що танцюю, сміюся та насолоджуюся відпочинком, як не насолоджувалася довгий час. Я більше не була жертвою, я вижила. Я не була тією дівчиною, яку Кен розбив, тепер я дівчина, яка витягла себе з руїн. Я зробила правильні висновки, тепер мені бракує лише одного, я хочу повернутися своє серце… А моє серце залишилося за океаном…

Коли востаннє дивлюся на терасу, я бачу Кена Джонсона не як зрадника який зміг на якийсь час знищити мене, а тепер я бачу просту людину, що заблукала у власний брехні, фантазіях та брудних плітках. Тепер ми зовсім різні. Він лише частина мого минулого, яка більше не має сили зіпсувати моє сьогодення чи майбутнє.