Знайомство з Бреїнгом.

Третя глава.

...

Д-ззззз(*лунав будильник) 

Учениця стала швиденько з ліжка. Гарненько його застелила, виконала ранні процедури, причепурилась, перевірила чи все домашнє завдання виконала, навіть не сердилась на матір, за те що сніданку не було. Солоха(так її називала колись бабуся) запарила чай, закип'ятила молоко, приготувала хлоп'я. Було важко зрозуміти, чому вона так поводиться. Невже та невдаха і песимістка пішла назавжди? Але для неї було головне щоб нічого не зіпсувало її настрій. До речі цього дня Соля вдягнула блакитну сукенку в білий горошок, чорні туфлі, й зробила чудову укладку на голові. Прийшовши, в школу всі "студенти" готувались до останніх, вирішальних контрольний робіт. Соломія в тому числі. Після 50-ти хвилин, вона вийшла на двір. І побачила його, того самого новачка. Він йшов прямо до неї, а підійшовши геть близько, підморгнув і привітався. Соломія заклякла, але потім не виразно і тихо сказала ледь чутне «Плривіет...» Напевно саме так здалося Бреїнгу її слова. 

-Хееей, я Бреїнг. А ти? Соломія?) Не хочеш сходити в кіно, потусити? Повеселимся? - накидав питань хлопець. 

-Давай я тобі ввечері напишу, точну відповідь? До речі мене зовуть реально міс Соля, ой тобто Соломіайая... - розгублено бурмотіла дівчина. На її лиці було видно чіткий рожевий рум'янець. Вона хотіла себе опанувати, але язик не піддавався мозку.

-Мала ти чого? Все чьотко. Тримай мій номер, якщо вийде то о 18:00 чекай;) (*знову підморгнув Бреїнг) 

Коли хлопець, не міг її бачити дівчина побігла в університет, сіла на підвіконні і дістала «Жіночий літопис» там вона написала таке:

«Еееей, це перша рлзповідь там де мене переповнює тонни щастя!! Він говорив зі мно' і ми з ним підемо ввечері гуляти! Аоаоао! Все це точно мій зірковий час!!!» 

Дівчина, почала пригати від радості, з закритими очами. І тут підходить вона. Всім відома стерва. Та не врівноважена причепилась до Соломії, з натяками на те, якщо вона не відмовить Бре' їй капець. І давала чіткі погрози. Дівчина, не хотіла вступати з Євою у конфлікт тому забралась геть. А йшовши до дому її майбутнє кохання показав кльовий рух рукою, який ще більше зачаровува Соломію. Уже з порогу, почувши що прийшла доня мама покликала її. Дівчина давно не злилась на свою нав'язливу ма' і змирилась з цим.

-Сьогодні зранку прийшли результати аналізу. І я чекала тебе щоби разом їх відкрити, - вела матір.

-Мамо, я тобі в котре коворю що я не наркозалежна! Добре відкривай, - прямо говорила Со'

«З аналізів Кравчук Соломії Петрівни медичного доведено, що у організмі дитини не має наркотичних речовин, і все що з ними пов'язано. З шанобливістю Мед-експерти (*підпис)»

Ма' заклякла, і через короткий проміжок часу, кинулась в обійми доньки, заливаючи її футболку сльозами. Це було дуже зворушливо. Вони, ще довго говорили про всі теми на світі, про останніх видів суконь, до політики. Ці події затягнулись до пізнього вечора. Цим посиденькам завадив дзвінок Бреїнга. (*годинник показував 19:13) Солоха била себе думками, як можна було забути. На щастя, мама її відпустила з надією, що все буде добре. Цей вечір, пройшов незабутньо. Ліхтарі світилися, це було дуже романтично, вони ходили у ресторан на бокал шампанського, катались на атракціонах, ці події так спокушали на поцілунок. А коли Бреїнг проводжав дівчину, в яку вже  був закоханий, міцно обійняв і поцілував. Це було так, так мило так гарно, що цією майбутньою парочкою можна було милуватись довго-довго.  Звичайно, прийшовши до дому Со' написала все у щоденник. І одразу лягла спати, їй певно снилось подружнє життя з коханим Бреїнгом... Хоча вона його і толком не знає. Можливо він тільки прикидається.