Глава 4

Одного разу коли дівчинка грала в палаті з іншими дівчатами одна дівчина сказала дістати Емілії нитку, і коли вона сказала, що в неї немає ніяких ниток та дівчинка підійшла до неї ближче і тикнувши пальцем в її носок з, якого виднілась нитка сказала «Ось в тебе тут нитка розірви носок і дай мені нитку» Емілія після почутого встала і сказала, що не буде цього робити тому, що це її носок і тоді та дівчина ударила ногою Емілію по животі після чого усміхнувшись розвернулась і пішла залишивши Емілію стояти посеред палати тримаючись за живіт із-за болі.

Після чотирьох місячного перебування в пансіонаті мати забрала доньку додому. Дівчинка так раділа, що нарешті вона буде з мамою, але навіть тоді не бачивши доньку стільки часу мама навіть не обійняла її. Їй було байдуже на неї, лише бабуся і тітка зраділи її поверненню. 

Повернулась дівчина не лише із страхом бути покинутою, але і з вошами в голові, які вона благополучно получила в пансіонаті. Емілії не розповідала абсолютно нікому про те, що було в пансіонаті, ні мамі, ні бабусі з тіткою. Воші мама вивела з голови дівчини за допомогою шампуня і вичісування. 

Ніхто не знав про це крім мами, рідних та того чоловіка. Дівчинка нікому не розповідала про цю всю ситуацію. В один вечір сидячи й вечеряючи мама посварилась з чоловіком і він встав намахнувшись на неї і в цей момент Емілія швидко вставши встала перед мамою захищаючи її, чоловік тоді нікого не ударив, а просто підняв її на руки і спитав «Ти дійсно подумала, що я хотів ударити твою маму?» дівчинка нічого не відповіла і побігла до мами, яка її вишвирнула із кімнати закривши двері перед її носом. 

Також була ситуація де в дівчинки в організмі знайшли ацетон і їй виписали ліки і дієту, яку вона повина була тримати більше року. Тоді вона не могла їсти ні солодке, ні солоне, ні смажене, лише варена та не солона їжа була не заборонена. І в один момент було свято і як завжди в будинку в усіх були солодощі і мама нарізала тістечка і вона з чоловіком їла перед телевізором і дівчинка все це бачила і попросила теж, а мама їй сказала «ні тобі не можна» і вони продовжили їх їсти перед її очима.

Ще одного разу мама вирішила назбирати грибів і взяла з собою доньку, щоб та їй допомогла. В той день падав дощ, але не зважаючи на це вони пішли в ліс тому, що чоловік сказав, що хоче якусь страву з грибами і мама звісно ж пішла потягнувши за собою доньку збирати гриби.

Невдовзі дівчинка захворіла, вона простудилась із-за збирання грибів. Коли мама знову посварилась з чоловіком і він вишвирнув її і доньку за двері з речами мама, як завжди прийшла до бабусі поплававши, що вона невинна, а він її вишвирнув із-за того, що вона купила Емілію сукню дорожче 200 гривень і бабуся звісно ж прийняла їх із-за свого доброго серця.

Останнє, що було сказано коли вони йшли до бабусі це слова чоловіка «Із-за твоєї дитина я витратив стільки гроші, я міг би потратити ці кошти на ремонт автомобіля, а не на те, щоб вилікувати її» ці слова найбільше запам’ятались дівчинці