Розділ 12. Сутичка.

Корабель аґрафів ковзав крізь розпечене повітря пустелі, наче привид. Активована «пелена» викривляла простір навколо нас, роблячи судно абсолютно невидимим для систем виявлення та очей ящерів. Я сидів у кріслі пілота, підключений через нейромережу до систем керування вогнем. Перед очима розгорталася тактична сітка: теплові сигнатури ворогів на базі підсвічувалися тривожним червоним кольором.

— Підходимо до точки висадки, — тихо промовив я. — Готовність тридцять секунд. Вмикаю систему подавлення усіх сигналів.

Ми зависли в кількох метрах над пласким піком однієї зі скель, що височіла над базою. Там був пост спостереження ящерів: антена, термінал та двоє вартових під маскувальними накидками, які вдивлялися в горизонт, навіть не підозрюючи, що над їхніми головами нависла смерть.

Шлюз беззвучно відчинився і першими на скелю вислизнули Тех та двоє креатів. Вони зістрибнули вниз і ще в польоті вразили супротивників пострілами з паралізаторів. За ними, наче тіні, рушили Тріг з Ейном на платформах, а потім вислизнув з трюму та м’яко опустився захисний дроїд на скелю поруч із ними. Айлін з котом на той час поки що залишилися в рубці.

Я ж спостерігав за усією операцію через зовнішні камери. Вартові не встигли навіть зрозуміти, що сталося: їхні тіла заціпеніли, і вони беззвучно завмерли на скелі.

— Пост нейтралізовано, — почувся голос Теха в ефірі.

Після захвату поста я перемістив корабель трохи вище, тримаючи своє важке озброєння на напоготові та зайняв місце звідки прострілювалися усі небезпечні ділянки ящерів. Моє завдання було — не дати ящерам підняти в повітря жодну платформу та придушити системи важкого озброєння.

Потім, як усі зайняли свої місця, з високої скелі вниз, прямо в центр ворожої бази, ринули креати з Техом. Їхні стрибки зі скелі, підсилені гравітаційними двигунами в ранцях за спиною, нагадували затяжний політ без парашута. Тим часом наші дрони-розвідники, замасковані під птахів, що мешкали на цих скелях, миттєво заповнили всі куточки бази, створюючи хаос: вони вибухали біля автоматичних турелей та били по скупченнях ящерів, змушуючи їх метушитися, не даючи розібратися в ситуації на базі.

Згодом заревіла сирена, а база вибухнула криками та звуками пострілів. Ящери вибігали з тунелів та укритій, пробували виявити противника, але потрапляли під перехресний вогонь наших платформ та захисного дроїда, які Тріг та Ейн грамотно розмістили на панівних висотах між скелями.

— Мік, бачу пріоритетну ціль! — вигукнула Айлін, яка весь цей час моніторила ситуацію через окремих птахів розвідників. — Центральний коридор, там, де аномалія! Ящери розгортають енергетичні щити перед порталом та входом у підземний бункер.

Я швидко перевірив отримані дані: обслуга турелей та зовнішніх систем спостереження й оборони кинула свої пости та побігла відбивати нашу атаку всередину бази, а решта гарнізону блокувала всі проходи під землю, ховаючись за силовими полями.

— Тріг, Ейн, Айлін, не дайте їм організувати оборону серед скель! Тех займися тунелями, на поверхні ми впораємося самі. — скомандував я, розвертаючи корабель для пострілу. — Я спробую «вимкнути» їм світло!

Промінь іонізованої плазми вдарив із неба, розрізаючи повітря. Вибух струсонув усі скелі. Енергетичний купол ящерів навколо порталу та входу в бункер спалахнув, перевантажився і розлетівся тисячами іскор.

— Вхід вільний! Тех — ваш вихід! Захисний дроїд вже спускається до вас для підтримки. І ще перевір розвідником, що знаходиться за пеленою порталу та залиш їм там подарунок, а потім проривайтесь у бункер! ШІ бази по твоїй команді закриє портал, — мій голос перекривав гуркіт бою. — Ейн, треба захопити генератор підтримки порталу цілим для вивчення!

Креати ж в цю мить увірвалися на майданчик біля аномалії, де ящери в розпачі намагалися перегрупуватися та йшли в самогубну контратаку. Бій за вхід до бази тільки починався.

Тех в той час вже діяв блискавично. Поки його креати своїми силовими клинками прорубували просіку в лавах ящерів та тримали периметр, кіборг дістався до порталу та випустив розвідник-дрон прямо у мерехтливу мембрану порталу.

— Передаю картинку з того боку! — відгукнувся Тех.

На головному екрані корабля з’явилося зображення. По той бік панували штучні сутінки. Я розгледів величезний закритий ангар, заставлений контейнерами та технікою та зброєю. Десятки ящерів метушилися, завантажуючи чергову партію контейнерів на платформи в наш світ. Наш дрон-птах зробив коло під стелею ангара та вилетів назовні, миттєво передавши спектральний аналіз місцевого сонця. ШІ бази одразу розпізнав координати світу за випромінюванням їх зірки — це був один з порталів на рідній планеті ящерів, яка була в базі Співдружності.

— «Подарунок» переслано та активовано, — холодно прозвітував Тех.

Кіборг відразу за розвідником закинув у портал невелику, але вкрай потужну термічну міну.

— Тепер у них там буде весело, — додав він. — ШІ, закривай прохід! Моя група креатів, зараз буде готуватися до штурму бункера! Ейн, забирай модуль підтримки в нашому світі порталу, я його вже відключив!

За секунду до того, як мембрана зникла і зв'язок із дроном обірвався, я побачив на екрані яскравий спалах. Ящери по той бік порталу зрозуміли, в пустелі щось відбувається, і почали готувати групу підтримки, але не встигли — ШІ обрізав цей канал між планетами.

З коридорів бункера тим часом до нас висипали елітні воїни ящерів — масивні істоти в посиленій броні. Побачивши, що дистанційний бій було програно, вони вихопили абордажні ножі й тесаки та пішли у наступ на наших бійців, але креати були машинами смерті. Маючи чотири руки, вони вправно комбінували атаки: у нижніх кінцівках тримали паралізатори, а в верхніх — абордажні ножі. На вході в бункер почалася справжня м'ясорубка. Креати рухалися серед ящерів з неймовірною швидкістю, їхні рухи були вивіреними, наче у бойових танцюристів, і навіть чисельна перевага ящерів не рятувала їх від поразки.