Розділ 5

Ранок почався зі стуку в двері. Черговий не став чекати, поки хтось остаточно прокинеться, і голосно повідомив, що за пів години всі мають бути в їдальні. Арк розплющив очі ще до другого стуку. Сон виявився напрочуд міцним, без звичних пробуджень від найменшого шуму. Він кілька секунд лежав нерухомо, прислухаючись до голосів у коридорі, потім підвівся й узявся одягатися. Сусіди метушилися, розшукуючи черевики та сперечаючись, чи дозволять їм сьогодні побачити справжніх магів. Арк нічого не сказав. Після вчорашнього дня йому вистачало приводів для роздумів і без чужих припущень.

Сніданок минув швидко. Новоприбулих зібрали у дворі приймального корпусу, розділили на невеликі групи й повели до будівлі з високими вікнами. Усередині пахло сушеними травами, чистою тканиною та чимось різким, схожим на спирт. Уздовж коридору стояли лави; на стінах висіли таблички, а за кількома дверима чулися приглушені голоси. На відміну від галасливого подвір'я, тут усе відбувалося розмірено. Служник викликав людей по черзі, звіряв імена зі списком і показував, куди йти. Арк сів ближче до кінця лави, звідки було видно вхід до оглядової кімнати.

Першим вийшов хлопець із сусідньої кімнати. Він потирав плече й із захопленням розповідав, як цілитель торкнувся його руки і давній біль зник за кілька митей. Інший новоприбулий скаржився, що йому наказали кілька днів не навантажувати ногу. Арк слухав, намагаючись відділити побачене від перебільшень. Поки що він знав тільки те, що місцеві вміють лікувати без звичних йому інструментів. Наскільки добре, якою ціною і з якими обмеженнями — залишалося незрозумілим.

Коли назвали його ім'я, Арк підвівся й зайшов до просторої кімнати. Біля вікна стояв стіл із записами та кількома кристалами, посередині — вузьке ліжко, застелене світлою тканиною. За столом сидів чоловік із посивілими скронями, а поруч працювала молода жінка в темно-зеленому одязі. Чоловік коротко назвався цілителем, переглянув запис і вказав Аркові на ліжко.

— Сідай. Є скарги на здоров'я? Біль, слабкість, старі травми?

— Ні, — відповів Арк.

Цілитель підняв брову, але не став перепитувати. Попросив зняти сорочку, оглянув руки, плечі та спину, перевірив рухливість суглобів. Звичайний огляд, наскільки Арк міг судити. Потім почалося те, заради чого він мимоволі затримав подих: чоловік підніс долоню до його грудей, не торкаючись шкіри, і в повітрі між ними проступили тонкі світні лінії. Вони вигиналися, замикалися в кілька кіл і на мить складалися в складний візерунок. Деякі знаки спалахували яскравіше за інші. Цілитель зосереджено дивився не на Арка, а кудись крізь нього.

Арк завмер, намагаючись запам'ятати бодай частину побаченого. Кіл було кілька, вони відрізнялися розміром і, здається, рухалися одне відносно одного. Між ними з'являлися дрібні символи, які він не встигав роздивитися. Усе тривало недовго. Візерунок згас, перш ніж Арк зміг визначити, чи повторюється в ньому якась послідовність. Цілитель пересунув долоню нижче й повторив дію. Цього разу світло було тьмянішим, а конструкція іншою. Чи це було нове заклинання, чи змінений варіант попереднього, Арк не знав. Але тепер він принаймні побачив, що магія не обмежується спалахом або рухом руки. За видимим ефектом стояла певна структура.

— Дивно, — неголосно промовив цілитель.

Молода жінка відірвалася від записів.

— Щось не так?

— Навпаки. — Чоловік ще раз провів долонею над плечем Арка. — Жодних пошкоджень. Навіть старих слідів майже немає. Тканини в чудовому стані, відновлення дуже рівне. Для людини, яку привезли з караваном, незвичайно добре.

Арк мовчав. Після дзеркала в лазні почуте вже не здавалося випадковістю. Він знав, що виглядає молодшим, ніж мав би. Тепер виходило, що зміни не обмежилися зовнішністю. Але звідки цілитель міг знати, що саме з ним відбулося, якщо навіть сам Арк цього не розумів?

— Де тебе знайшли? — запитав чоловік, не відриваючись від запису.

— У покинутих землях, — коротко відповів Арк.

Цілитель глянув на нього уважніше, потім кивнув, ніби відповідь пояснювала достатньо.

— Після тих місць я зазвичай бачу зовсім інше. Утім, причин скаржитися тобі немає. Здоров'я відмінне. Можеш одягатися.

Жінка зробила позначку на дощечці. Арк натягнув сорочку, подякував і вийшов. У коридорі було так само гамірно, як раніше. Ніхто не звернув уваги на те, що його огляд затягнувся. Він сів на вільне місце й подумки відновив побачене: кола, символи, короткі зміни яскравості. Жодних висновків про їхнє призначення поки зробити не вдавалося. Навіть якби він зміг намалювати плетіння з пам'яті, це не означало б, що він розуміє його роботу. Знайома проблема: дивитися на працюючий пристрій і не мати ні схеми, ні документації, ні права розібрати корпус.

До полудня медичні огляди закінчилися. Декого залишили для додаткового лікування, решту повели в інший корпус. Тут не пахло травами. На підлозі великої зали були викладені концентричні кам'яні кола, а вздовж стін стояли кілька столів із прозорими кристалами різної форми. За одним зі столів сидів худий чоловік у темній мантії. Він переглядав списки й час від часу записував числа на окремому аркуші. Поряд чергували двоє помічників.

— Зараз визначимо ваш магічний резерв, — оголосив перевіряючий, коли всі вишикувалися. — Не намагайтеся нічого приховувати чи, навпаки, показати більше, ніж маєте. Від вас потрібне тільки виконання вказівок. Результат не залежить від того, наскільки сильно ви стараєтеся.