Розділ 12. Несприятливе місто.

Зустріли нас насторожено. Це місце, як і багато інших на цій планеті, було перехрестям виживання - ніхто не довіряв чужинцям. Я акуратно приземлився на посадковий майданчик і випустив провожатого, він пішов домовлятися про передачу вантажу. Потім ми вивантажили контейнери, які перевозили, у них були цінні інгредієнти, отримані з аномальних тварин, псі-кристали та різні предмети, зібрані з самих аномалій. Деякі з цих предметів були загадковими навіть для нас - реліквії забутих світів, скульптури та статуї, кожен з яких, мабуть, мав свою історію, яку ми ніколи не дізнаємося. Цінність цих матеріалів була величезною в певних колах, а ризик, на який люди йшли в аномальних світах заради їхнього отримання, - ще більшим. За це доставляння нам обіцяли гарний відсоток від продажу, а також заплатили наперед за паливо - необхідну витрату на цій мінливій планеті.

Щойно розвантаження було завершено, ми мали зустрітися з главою місцевого клану мисливців, якого приведе Гор в місцеву таверну. Він сказав, що місцевий глава був значною фігурою, відомою тим, що сам очолював експедиції вглиб диких земель планети. Його клан спеціалізувався на полюванні та вилові аномальних тварин, що з'являються з аномалій. Зустріч буде напруженою - мисливці завжди насторожено ставляться до чужинців, які нишпорять на їхніх територіях, але нам потрібно буде домовлятися для роботи на околицях міста, потрібно було зберегти робочі стосунки та підтримувати контакт для взаємодії.

Після мисливців у нас була запланована ще одна зустріч із місцевими найманцями, з тим їх командиром загону, що нападав на форт. Як на мене, це були безпринципні типи, загартовані роками боротьби з аномальними істотами та іншими ворожими угрупованнями. Найманці в цьому місті були до певної міри законом, вони займалися охороною міста і продавали захист і силу тому, хто більше заплатить. А також контролювали більшу частину чорного ринку, тому підтримувати з ними добрі стосунки було вкрай важливо для нас, можливо через них вийде, що не будь купити рідкісне або продати.

Тим часом Мор і Клео вже попрямували до місцевого ринку. Мору не терпілося поторгувати, поповнити запаси харчів для бази та форту, можливо, знайти кілька рідкісних механізмів або запчастин, які можна було придбати тільки в цьому місці. Він вів передачу з місця своєї подорожі на ринку та магазинах, а ми з кіборгом дивилися все в реальному часі. Ринок був жвавим місцем, повним торговців, які продавали товари, зібрані з аномалій, дивні технології, зняті з розбитих кораблів в інших світах, і все інше, від їжі до зброї та побуту. Крім того, це було місце, сповнене чуток та інформації, тож вони купували все що нам потрібно для життя в цьому світі. Це були місцеві карти, аномалії та тваринний світ, кораблі, що розбилися, ну і, звісно, вивчали ціни на товари. З нашим кораблем ми могли в іншому місті взяти щось дешеве і тут продати вдвічі дорожче, якщо звичайно буде порожній трюм у кораблі під час перельотів. А Тех у цей час приєднався до місцевої мережі та прослуховував різні розмови. Схоже космічний корабель зовсім не здивував місцевих, а значить сюди прилітають і інші такі гості, мало я поки що знаю про місцеві порядки, та й кажуть ще десь є столиця.

Чекаючи закінчення переговорів щодо запланованих місць зустрічей у місті, я оглядав місто за межами посадкового майданчика. Стіни, люди, тварини, кипуча діяльність, це був сформований людський осередок в аномальному світі, а ми поки що просто приїхали з ним знайомитися, спробуємо приєднатися до нього обережно. Хоча, судячи з отриманих нами даних, деякі зв'язки бандитів і работорговців ведуть саме сюди.

Встиг перекусити та погодувати котів, поки йшли переговори, а потім отримав повідомлення від Гора, що голова прибуде в таверну десь за пів години. Вирішено йти з аграфом, котами та Техом, гадаю, вигляд креата остудить запал багатьох бандитів, з тих, хто хоче звести зі мною рахунки, звісно, якщо є тут такі. Корабель залишили на посадковому майданчику в параноїдальному режимі. Хоч тут і була територія обгороджена, але хіба мало що трапиться. Так, зібралися, коти мімікрія, перевірили зброю, увімкнули захисне поле – вперед.

Поки йшли роздивлявся місцеві визначні пам'ятки та людей, які замовкали, побачивши нашу процесію. Цікаво, що тут у них є на продаж, може цікаві або рідкісні бази, а може запчастини та обладнання, подивимося по переговорах. Якщо навіть кредів не вистачить, у мене з собою завжди є кілька псі кристалів. Тож розплатитися є чим, тим паче що всі зацікавлені в такому обміні. Адже креди, це креди, а псі кристали тут дуже добре міняються на рідкісний товар. З цими думками я прямував у таверну і стежив за навколишнім оточенням.

Увійшовши в таверну, я застав переповнене розумними приміщення, вже наступав вечір, схоже, місцеві теж не проти відпочити, але після нашої появи в приміщенні, яке гуділо, немов вулик, настала гробова тиша, навіть музика перестала грати. Я уважно озирнувся, побачив нам здалеку махає Гор, там, мабуть, були окремі кабінети для переговорів, ну що ж, уперед. Усі місцеві за столами уважно оглядали нас поки ми йшли повз, а потім ззаду гул розмов знов поновлювався.

Ми спокійно пройшли до окремої кімнати, де зараз про щось розмовляли Гор і середнього віку чоловік у бойовому скафандрі та з бластером на боці. Судячи з того, як розмовляв з ним мисливець, це і є голова.

- Проходьте сідайте і давайте я вас представлю другу, другу. - почав Гор. - Заур, голова місцевої гільдії мисливців, а це Мік пілот корабля і з його команди присутні Тех креат і Триг аграф.

- Дуже приємно. - ми офіційно кивнули один одному і продовжили розмову, кіборг повернувся за двері охороняти нас, а ми з аграфом сіли за стіл. - відключили шоломи й нас розглядав голова.

- І ще одне уточнення, - звернувся Гор до місцевого очільника, - Заур, ти пам'ятаєш, я тобі пересилав дані з оборони нашого міста, так от це вони знищили ту тварину, яка керувала зграєю і допомогли місту відбитися від аномальних тварин, Мік є псіоном і може відчувати таких аномальних тварин.