Про щасливе заміжжя та складнощі з чоловіками, які з'являються, коли не треба

О-сій-моя, якщо чесно, була рішучою особою. Іноді навіть занадто рішучою. І якби хтось захотів дізнатися, звідки воно в ній узялося, і хоч би подивився список дівчат, котрі жили в тій кімнаті, де голем знайшов сутність і розум, він би, напевно, запідозрив у появі цієї рішучості одну молодшу богиню, яка стала богинею зовсім недавно. Ця юна і прекрасна діва била в громові барабани в якомусь зовсім юному світі і з однаковою легкістю вела за собою як грозові фронти з ураганами, так і армії, що поспішали на місце битви.

Придумувати якісь там грандіозні, сповнені інтриг плани цій рішучй богині було ніколи, та й не потрібно.

А ось О-сій-моя воно б не завадило. Але вона теж зупинятись і довго думати не хотіла. Просто йшла і робила, часто щось, що потім сильно дивувало оточуючих. Навіть тих, хто мимоволі подав цю ідею.

Ось і зараз діва-голем захотіла випробувати на собі всю красу заміжжя. Повинна ж ця краса бути, раз ціла юрба Прекрасних і ще більша юрба звичайних дівчат так туди прагнуть. А оскільки О-сій-моя була досить розумною і не схильною перебільшувати свої переваги і не помічати недоліки, брати в чоловіки вона вирішила того, кому без неї в цьому плані майже нічого не світило. Вийде, і їй новий досвід, і йому ненавмисне щастя.

Загалом, у темі заміжжя голем не дуже розібралася. Та й не намагалася вона в неї заглиблюватись, м'яко кажучи.

На полювання на нареченого О-сій-моя вирушила вночі. Так простіше. Вночі вулицями бродить набагато менше роззяв, котрі чомусь реагують неадекватно, з її точки зору, на залізного голема з червоними очима, що світяться, і в сарафані під колір цих очей. Вночі навіть деякі зустрінуті бандити воліли не з'ясовувати, що там таке світиться, а з криками превентивно тікали.

Ще вночі були всі шанси застати майбутнього чоловіка у ліжку, де він мирно спить, а не ганятися за ним по всьому місту.

Загалом суцільні плюси.

Так що О-сій-моя захопила великий мішок. Позичила в Олени Прекрасної зілля, яке та збиралася непомітно підлити в чай ​​одній особі, щоб вона відразу заснула і не заважала їй фліртувати з якимось перспективним принцом. І заздалегідь дізналася, де знаходиться найближчий храм богині, яка схвалює швидкісне весілля без гостей та інших надмірностей. У тому храмі взагалі достатньо було покласти долоні на камінь, що стояв у центрі зали.

Ще голем, про всяк випадок, замаскувала свої помітні очі чорними окулярами, позиченими у Олени. Допомогло, правда, не сильно, очі все одно загадково просвічували крізь чорне скло. І в такому вигляді вирушила на полювання.

Дорогою до вулиці, де проживали інкуби та сукуби, О-сій-моя розлякала кілька парочок, що гуляли. Довела до щирого каяття грабіжника, який саме примірявся до дверей сувенірної крамниці. Ледве не довела до інфаркту патрульних. І зовсім вже випадково зламала ікла вампіру-початківцю. Але тут він сам був винний. Дивитись треба на когось з-за рогу вискакуєш і намагаєшся кусати.

Інкуби О-сій-моя розчарували. Вони чомусь не хотіли спати вдома, як воно належить мирним і законослухняним громадянам. Майже всі кудись розбрелися, і голем довго заглядала у вікна, доки не виявила якогось нещасного, котрий вирішив саме сьогодні поспати у власному ліжку. Втрачати свій шанс хоробра наречена не стала. Вона тихенько висмикнула раму з коробки, навіть скло не розбила. Зовсім беззвучно підкралася до ліжка. І, перш ніж демон зрозумів, що відбувається, схопила його за нижню щелепу, змусила відкрити рота і щедро влила в нього все зілля з флакона.

А треба сказати, це зілля було концентрованим. Його треба було капати на чашку чаю не більше трьох крапель. І щастя інкуба, що його організм взагалі практично не піддавався отрутам, бо так би там і загнувся. А так, закричав беззвучно, закашлявся і впав у стані близькому до коми. І не заважав майбутній дружині вантажити себе у мішок.

Храм О-сій-моя знайшла швидко, але він її трохи розчарував. Бо був замкнений. Так що довелося бажаючій сімейного щастя діві і тут виймати вікно із коробки. Добре хоч одне знайшлося не дуже велике. Зате камінь для одруження, був, де йому й належить. І незабаром з храму, через отвір, що зяяв порожнечею, вибралася щаслива дружина, і витягла слідом за собою своє щастя в мішку. Так його носити було зручніше.

Про те, що інкубам в жіночому гуртожитку не місце, О-сій-моя не думала. Тепер їй хотілося якнайшвидше туди дістатися і запитати, що далі робити з чоловіком? Ну, чи хоч би, як його тепер розбудити? Не буде ж вона все життя тягати своє щастя в мішку. Начебто зазвичай маленьких собак у сумках тягають, а не чоловіків.

І найменше О-сій-моя зараз були потрібні співрозмовники, а тим більше товариші по чарці. Але як це часто буває, зустрілося саме те, що не треба. Причому два в одному. Виглядало це непотрібне, як п'яний у зюзю ельф. Котрий світився усмішкою і смердів смітником і ваніллю.

— О! — радісно заволав він, рачки виповзаючи з-за чергового кута. — Доставочка!

Далі він по стінці якось поставив себе на ноги, трохи похитався, ступив до нареченої, що саме поправляла мішок, щоб чоловік головою їй об стегно не бився, спіткнувся і в два великі стрибки опинився поруч.

— Випти хочеш? — по-дружньому поцікавився ельф і поскаржився: — Змля нерівна, спіткаюся.

Після чого ще раз спіткнувся і щасливо повис у О-сій-моя на шиї.

Голем трохи розгубилася, що робити з п'яними незнайомцями, яких зустріла вночі на вулиці, вона запитати ні в кого не здогадалася. Те, що цього незнайомця можна просто струсити і спокійно піти далі, на думку їй не спало. Та й тягти двох чоловіків їй було не важче, ніж одного.

А ще вона згадала, як Олена Прекрасна розповідала про те, скільки гостей буде на весіллі. І О-сій-моя подумала, що один і їй не завадить. Тим паче він веселий. Весь час пропонує випити, напевно, ритуально, за здоров'я наречених, як і належить. Збивається на вірші, щось тихо наспівує та хихикає. Загалом, з погляду нареченої, це був відмінний гість.