Несподіваний поворот

Розділ 3 (Подарунок і справді неймовірний)

   Порозмовлявши ще декілька хвилин, дівчата зрозуміли, що потрібно бігти і їхній спокійний темп змінився. Вони побігти до Адель, адже їм було дуже цікаво, що ж то за подарунок для них. А ще цікавіше, чому Марно не з ними, чому мама Адель, тільки Віолу покликала. Ці питання крутились у їхніх головах. У будинку на них чекала мама Вікторія з колишнім чоловіком, рідним батьком. Дівчина здивувалась побачивши його у будинку, адже мати з ним не спілкувалась, та і взагалі його посадили.

   Побачивши батька, всі спогади нахлинули на мене, і моя ненависть зросла, я вже не була тою боязкою дівчиною, а він і досі залишився для мене мерзотником. Після того інциденту я дізналася, що мій батько помер, ще до мого народженням, а ось цей чоловік взяв мою маму у дружини, вагітну мною, тому і ненавидів мене, адже я завжди йому заважала. Знавши цю гірку правду я все зрозуміла, і навіть зраділа, що він не мій рідний батько. Однак все рівно, він не мав права до мене так ставитись, його ніхто не змушував одружуватись, а тим паче доглядати за мною.

   Коли я була на 1 курсі у коледжі, моя мама познайомилась із Сергієм, він чудова людина, вони одружились і зараз це мій чудовий вітчим. Нарешті моя сім’я стала такою про яку я все життя мріяла. Поки я навчалася на виховательку молодший класів, мій вітчим декілька разів на місяць приїзжав до мене, іноді возив додому, іноді просто привозив одяг, продукти та інші потрібні мені речі. Звісно ж, і подаруночки, він у прямому сенсі, засипав мене ними, йому це подобалось та і мені також.

   Моя мама народила нам Арсенчика, зараз йому три, але поводиться він на всі сім, чітко розмовляє та багато чого розуміє, Він такий маленький і гарненький, весь у мою маму, прямо її копія, я пішла у батька, тому не схожа на маму. Вітчим трішки засмутився, що його синочок взагалі на нього не схожий, тому не гаючи часу, виправив цю ситуацію і минулого року у мене появилась сестричка Марійка, ось вона копія вітчима. У нас дуже спокійна ідилія у сім’ї, ну прямо дуже. І тут він мій батько об’явився, мені хотілося його закопати, і більше ніколи не бачити. Але розмови з ним мені не уникнути.

- Доню – він поглянув на мене, але яка я йому доня, у моїх очах був гнів, ярість...- Адель вибач мене, я був не тверезий, не знав що роблю.

- Все знав, ти кожного дня знущався з мене. Іди геть це не твій будинок! – я не втрималась і підвищила тон голосу, від чого маленька сестричка Марійка розплакалась, Сергій відразу ж забрав її подалі від нас. Арсена дома не було, його батьки відправили у садочок, так як з двома дітками моїй мамі було важкувато впоратись. Вітчим працював, і не завжди міг посидіти з дітьми.

- Вибач. Вибачте мене, я більше вас не потривожу.

   Я промовчала, просто дивилась на нього серйозним поглядом, він посміхнувся і пішов.

   Навіщо він приходив, що тут забув? І взагалі звідки нашу адресу знає, адже ми переїхали у другий будинок. Після того жахливого дня, мама зібрала речі та ми поїхали у друге містечко, знімали будинок у одної бабусі, заодно мама її доглядала. Одного дня до нас приїхав син цієї бабусь Сергій, моя матуся йому сподобалась з того дня, першого їхнього знайомства. Мама не хотіла будувати нові стосунки, тому не відповідала взаємністю йому, а він не переставав до неї залицятись, приїздив кожних вихідних, привозив багато різних солодощів та мені нового одягу. Відверто кажучи він мені сподобався, навіть дуже, звісно ж як батько, а не як чоловік. Тому я надіялась, і навіть говорила мамі, що то її доля. Вона кожного вечора плакала, чому плакала, я не до кінця розуміла. Та і не запитувала, вирішила, що то її особисте, якщо схоче, то зі мною поділиться. Сергій допоміг мені поступити у навчальний заклад, оплачував репетиторів, моїй мамі це не подобалось, тому приходилось від неї багато чого приховувати.

   На вигляд Сергій був високим світловолосим чоловіком з широкими плечима, короткою борідкою та карими очима. Майже завжди ходив у пальті та брюках, ніби викладав, але потім вияснилось, що він просто директор однієї фірми. У нього була велика красива темно-синя машина, марки BMW, таких машин, я ще не бачила. Саме через його такі великі достатки, моя мама не могла наважитись розповісти йому про свої почуття. Думала, що буде у його очах, як та, що тільки на гроші і дивляться. Тому я взяла все в свої руки, робила їм побачення, розповідала йому про маму, і згодом вони почали зустрічатись, а потім і одружилися.

   Моя мама неймовірна жінка, насамперед вона дуже красива. Її зелені оченята прикрашають довгі чорні вії та виразні темні брови. Її тендітне струнке тіло, ані трішки не змінилось після народження дітей. Темне пряме волосся, яка завжди пахнуло ваніллю, мабуть саме ним моя мама і зачаровувала своїх прихильників. Вона була не високого зросту, тому завжди ходила у туфелька на не маленькому каблучку. Вона їх спеціально надівала, щоб бути вищою, а також завжди носила платтячка, від неї прямо віє жіночністю.  Вона роста у доволі елегантній сім’ї вчителів, і саме бабуся вчила її так одіватись, поводити та говорити. Нажаль, що дідуся, що бабусі я не бачила, тільки чула про них багато історії від матусі. Мабуть саме тому, моя мама і одружилась, боялась, що сама не зможе.

   А ось Сергій навпаки виріс у строгій сім’ї юристів. Його батьки ще живі, на відмінну від моєї мами, він має брата та сестру, старших від нього. По його словам у нього не було проблем у дитинстві, та і у дорослому житті також.

***

Батько вийшов, і ніби аж дихати стало легше, на мить я і забула, що на нас чекає подарунок.

- Мама що це було? – уже доволі спокійним голосом сказала я.

- Вибач доню, він прийшов навіть для мене не очікувано, хотів вибачитись перед тобою – матусин голос був похмурим, а погляд напрямлений у землю.

- Перепрошую – вступилась Вілла – хто це був?

- Аха-ха-ха! Віолла ну даєш, у нас розборки тут – подруга мене розсмішила своїм здивованим виглядом, вона стояла і просто спостерігала за нами весь цей час.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше