Глава 1

Меланія ле Фотьєн

Після подій з темним магом і дроу ми повернулися до місця проведення турніру, скориставшись порталом. Його відкрив один з магів, які прийшли нас рятувати. Мене все настільки вимотало, що хотілось завалитись на якусь тверду поверхню, і не прокидатись кілька днів. Але я знала, що це неможливо. Нас всіх чекала розмова, а може й не одна. Мені самій треба було переговорити з Коліном. У зв'язку з тим, що сказав Стелтон, я не могла приховувати справжнє положення справ. Я мала сказати йому і батьку, хто реальний нащадок діда.

Та й хотілося дізнатися історію Бет. Що з нею сталося за той час, що ми не бачились? Хоча може їй зараз не до цього. Я бачила, які емоції йшли від неї з Віртеном біля маєтку. Щось схоже я відчувала з Тесаром, але може не настільки інтенсивне.

Я дуже зраділа, коли він з’явився біля маєтку. І справа була не тільки і не стільки в тому, що хтось прийшов мене врятувати, а в тому, що він був живий і здоровий. Не передати словами, як я хвилювалася за нього, коли мене схопив Стелтон.

Але ще більше я злякалася, коли темний маг виник перед маєтком разом з дроу. Це значило, що він в будь-який момент може перехопити контроль над моїм тілом, і я ненавмисно можу комусь нашкодити. Найбільше я боялася, що нападу на Бет чи Тесара, коли вони не будуть цього очікувати, і травмую одного з них. Але підморгування подруги трохи підбадьорило мене. І коли я відчула, що знову не можу управляти своїм тілом, не злякалася, пам’ятаючи погляд Бет.

Тоді я довірилась їй, і без можливості хоч трохи поворухнутись, з напругою і тривогою спостерігала за подіями. Коли виник щит, я зраділа, що вороги не дістануться до нас. Але як тільки Стелтон створив стіну своєю темною магією, і вона полетіла в нашу сторону, мій рівень жаху зріс до критичної відмітки. Я боялася не за себе, а за Тесара, Бет та інших.

Ще коли ми були у залі, і Стелтон бився з дроу, згустки темної магії, якими він кидався у дроу, не в одному місці пошкодили підлогу і стіни, роз’ївши їх, наче кислота. Тому я не сумнівалася, що ця стіна – надзвичайно небезпечна зброя, яка може накоїти щось жахливе. Я боялася, що ніхто не зможе її подолати, як би не намагалися.

Спочатку я не звернула уваги на предмет, який пролетів повз мене і врізався у темного мага. Але коли той почав кричати і впав, я зраділа. В моєму серці поселилася надія, що все закінчиться добре. Але стіна з темної магії все ще продовжувала рух, і надія поступово почала танути. Вона пробила у щиті отвір, через який дроу попали всередину.

Звісно, Тесар разом з іншими спробував їх спинити. Мій страх за його життя знову зріс. Я з тривогою і надією дивилася, як він бився з цими машинами для вбивства, не в змозі допомогти. Його прикривали Віртен з Мікелем, і це трохи зменшувало мої переживання. Проте до них приєдналася Бет, і це знову додало мені стресу. Я дивилася, як подруга, вправно володіючи клинками, відбивала всі атаки ворогів, атакуючи у відповідь.

- Ти що, знову згадуєш минулі події? – вирвав мене зі спогадів знайомий голос.

Я оглянула все навкруги, і виявилося, що я зараз знаходжуся в обіймах вельми знайомого перевертня, моєї пари Тесара. І ми знаходимося у просторій кімнаті, де зібралися всі учасники минулих подій.

Тут були Бет з Віртеном, Мікель, Антуан, Колін, Крамдек, і я навіть помітила свого фіктивного нареченого. А він тут що робить?

Тесар помітив мій запитливий погляд на свого суперника, і сказав:

- Він допоміг нам у боротьбі з темним магом і його витівками.

- Справді? Розкажеш? – спитала я, хоч і розуміла, що зараз скоріше за все не вийде почути всю історію, але натура перевертня хотіла розгадати ті таємниці, які маячили перед моїм носом.

- Авжеж, - відповів Тесар, і зарився носом у моє волосся. Я навіть трохи зніяковіла від таких дій. Мені здавалося, що всі дивляться на нас.

Що зі мною? Я ж ніколи не соромилася навіть більш відвертих речей, коли перебувала у стосунках. А зараз веду себе наче недосвідчена дівчина. Звісно, мене тягнуло до моєї пари, але в той же час, мені було ніяково проявляти почуття перед всіма. Невже це значить, що попередні відносини – просто швидкоплинні закоханості? А зараз, коли все настільки серйозно, що ми мало не поєднані долею, мені боязно почати проявляти до нього почуття, тому що я боюся, що і ці відносини закінчяться невдало? Схоже на те.

Поки я замислювалася над власними почуттями, в кімнаті почалася розмова.

- Це Колін, друг Мел, а це Лассен ле Ніссен, - представив Віртен незнайомих Бет перевертнів, продовживши: - Вони дуже допомогли нам з порятунком твоєї подруги.

І звернувся до вже представлених перевертнів:

- А це моя дружина Аурелія Ерабет Альтаур.

- Можна просто Бет, - сказала подруга.

- Приємно познайомитись, - відповіли в один голос і Колін і Лассен.

- Що тобі вже розказав Віртен? - спитала я у подруги, припустивши, що за цей час її чоловік все ж щось їй розповів.

Бет не здивувалася, і прямо відповіла:

- Про те, як вони зустріли тебе, напад дроу і твоє викрадення.

Добре, значить не треба буде це розповідати.

- Він сказав, хто мене викрав і чому? - продовжила я допитуватися.