5.1

ВЛАДА
В один момент я почула що двері на балкон відкрилися і я навіть перестала дихати, але через десь дві хвилини двері зачинилися і вже на балконі ніби нікого не було. Я почекала хвилинку і переконавшись що більш ніяких звуків набуло висунула голову зі свого укриття, щоб подивитися що робиться. Потім я залізла назад і подивилася що пишуть дівчата в групі.
-Дівчата біля мене хтось ходить мені дуже страшно - Еля.
-Біля мене теж хтось ходив, але не довго - відповіла я.
- Ну а біля мене нічого не чути, ще ніхто мимо не проходив все ок ніби - Кіра.
- Ладно, списуємося тут кожні три-чотири хвилини, щоб знати які у всіх обставини - написала я і виключивши телефон почала прислуховуватися до кожного звуку. Ми з дівчатами списувалися і всіх все було нормально, Еля написала що хлопці ще досі шукають, бо шаги не припиняються скрізь. Через десь хвилини так 20-25 на балкон хтось швидко зайшов в і почав лізти в мою схованку.
Я відразу не зрозуміла хто це, але мені сягнула думка що це може бути Женя, бо якщо подумати логічно вона вже мала приїхати й вона можливо прибігла сюди сховатися. Хлопці б так різко не забігли та не лізти ховатися, а просто або відсунули б стільчика, або одежу прийняли, щоб мене знайти.
-Женя це ти? - запитала я
-Так.
-Ти теж ховатися? - знову запитала, хоча тут і дебілу зрозуміло що так.
-Ні блін так просто захотілося залізти за стільчик - огризнулася Женя.
-Я зрозуміла, давай залазь тут місця для нас двох вистачить.
-А що ми будемо робити далі? Ми ж не зможемо вічно тут сидіти? - запитала.
-Чесно кажучи то я не знаю. Але нас потрібно тут відсидіти бурю агресії хлопців ну а потім ми можливо вийдемо зі своєї схованки - відповіла я.
-Хлопці все одно якесь покарання нам потім придумають - сказала Женя.
-Вірно - погодилася я - але вони тоді будуть не так сильно злі й покарання не буде таким сильно страшним - пояснила.
-А ти права - погодилася Женя - а де поховалися дівчата?
-Еля в кухні в кладовку залізла якось на найвищу полку, а Кіра якимось чином опинилася в кімнаті чи то Дениса, чи то Діми під ліжком - розповіла я. Я як взнала то в мене аж щелепа відкрилася від того куди сховалася Еля.
-Нічого собі. Я найбільше з Елі здивувалася - сказала Женя.
-Чесно кажучи я теж, а що з тобою сталося?- поцікавилася я.
-Та за мною бігли якісь два хлопці, але Алекс приїхав вчасно надавав їм по мордах і вони повтікали. Вот і вся історія.
-Дуже цікава і захоплююча історія - відповіла я з награним захопленням і ми розсміялися. Тут ми почули як двері на балкон відчинилися і хтось зайшов. Я вказала мені пальцем на підлогу і Женя притулилася максимально до підлоги  побачила що цей хтось почав наближатись до нашої схованки.
-Знайшов!! - почула я голос не знаю точно кого й цей хтось відсунув стільчик, щоб нас з Владою можна було побачити й це був Діма.
-Спалились - тихо на вухо промовила я Жені.
-І не говори - відповіла вона.

****

Любі читачі нарешті я виклала частинку нової глави))) Іншу викладу десь на днях. Пишіть свої думки в коментарях))))) Дякую за увагу)))