Розділ 9. Наказ та повна ізоляція

   Пролунав дзвінок, який сповістив про закінчення уроку зілляваріння. Студенти миттєво піднялися зі своїх місць, зашурхотіли зошитами, збираючи підручники у сумки, і гучною юрбою потягнулися до виходу. Усі поспішали перейти до наступної аудиторії, бо перерва була короткою. Евелін тремтячими пальцями склала свої речі, намагаючись не дивитися в бік сусіднього столу, і рушила до дверей разом із Нерідою та Феліксом.

   Вона встигла зробити лише кілька кроків по темних кам'яних плитах коридору, як чиясь сильна долоня боляче вхопила її за зап'ястя. Дівчина навіть озирнутися не встигла, як її з силою ривком потягнули вбік і міцно притиснули спиною до холодної стіни.

   Евелін боляче вдарилася об камінь і перелякано ковтнула повітря, коли побачила прямо перед собою Аурана. Він випростався на повний зріст і навис над нею, повністю перекриваючи огляд. Хлопець уперся правою долонею в стіну біля її голови, позбавляючи дівчину будь-якої можливості зробити бодай крок убік чи втекти.

   Усі студенти, які в цей момент ішли коридором, миттєво завмерли на місці. Гомін та сміх усередині замку затих в одну секунду, бо десятки очей із тривогою та цікавістю дивилися на цю сцену.

   Ауран мовчки дивився на Евелін зверху вниз. У перші секунди в його глибоких блакитних очах промигнуло щось дивне та незрозуміле. Усередині нього раптом спалахнуло якесь невідоме відчуття, яке він сам не міг пояснити і яке його щиро дратувало. Побачивши, як сильно тремтять губи дівчини і як вона притискає до грудей свій підручник, хлопець повільно зробив глибокий вдих, придушив у собі цей дивний імпульс і повністю взяв свої емоції під контроль. Його обличчя знову стало холодним і кам'яним.

 - Послухайте мене всі уважно, - заговорив Ауран голосно та виразно, не відводячи очей від переляканого обличчя Евелін, щоб його чув кожен присутній у коридорі. - Оскільки ця дівчина має надто слабкий магічний потенціал, а темна сила в ній повністю відсутня або її занадто мало, щоб нормально виконувати найпростіші завдання, вона повинна понести особисту відповідальність. Моя форма зіпсована через її криворукість.

   Він нахилився до її обличчя так, що Евелін відчула морозний холод, який йшов від його шкіри.

 - Відсьогодні ти зобов'язана щодня приходити до моєї кімнати і прибирати там, - карбував він кожне слово. - І робити це ти будеш власноруч, без використання будь-якої магії чи побутових заклять.

   З натовпу студентів повільно вийшла та сама дівчина, яка під час уроку ставала на захист Аурана і ставила безглузді запитання професору. Це була Морана, вона зробила кілька кроків у їхній бік, поправила високу зачіску і з фальшивою турботою в голосі заговорила.

 - Але ж це безглуздо. Усі кімнати студентів прибираються самі за допомогою внутрішньої магії замку, навіщо тобі...

   Ауран навіть не повернув голови в її бік. Він продовжував дивитися прямо в очі Евелін, але його голос пролунав настільки різко і суворо, що слова Морани застрягли в горлі.

 - Морана, не лізь у цю розмову і не смій мені вказувати, що робити.

   Дівчина від такого тону миттєво побіліла, перелякано втиснула голову в плечі і швидко відступила назад у натовп, замовчавши.

   Ауран знову випростався і обвів суворим поглядом усіх студентів, які застигли в коридорі, ніби пам'ятники.

 - І це ще не все, - продовжив він, піднімаючи голос, щоб його чули навіть у найдальших кутках. - Усім іншим суворо забороняється розмовляти з цією дівчиною. Доти, доки не закінчиться термін її покарання, ніхто з вас не має права допомагати їй, підказувати на заняттях, ділитися конспектами чи взагалі хоч якось контактувати. Якщо я дізнаюся, що хтось порушив цю вимогу і спробував їй допомогти, ця людина буде відрахована з академії у ту ж саму секунду. Без жодних попереджень і розмов.

   Він знову опустив погляд на Евелін. Дівчина відчула, як від образи та обурення до її очей почали підступати сльози, проте вона з усіх сил намагалася не розплакатися перед цим жорстоким хлопцем та іншими студентами. Вона набралася сміливості, підняла голову і заговорила, хоч її голос трохи й тремтів.

 - Але це ж несправедливо! Я правда не винна в тому, що сталося з тим зіллям! Я робила все чітко за підручником! Та й взагалі, я не просилася до цієї вашої академії, мене сюди привезли силою...

   Ауран відкрив очі трішки ширше, а потім жорстко перебив її, не давши договорити.

 - Мене не цікавлять твоє виправдання та твої жалісні історії. Сьогодні рівно о шостій вечора ти повинна з'явитися біля моєї кімнати в чоловічому крилі. І якщо магія тебе повністю обділила і ти не здатна зварити найпростіший еліксир, будеш працювати своїми руками. І от тоді, можливо, я подумаю про те, щоб забути про цей прикрий випадок.

   Після цих слів він повільно опустив руку, якою спирався об стіну, відступив на крок назад і, навіть не глянувши більше ні на кого, мовчки покрокував геть довгим коридором. Його друзі одразу ж рушили слідом за ним.

   Як тільки Ауран зник за поворотом, коридор знову наповнився шепотом. Кілька дівчат, які стояли неподалік у фіолетовій формі, зібралися в купку і почали злісно перезиратися, кидаючи на Евелін сповнені зневаги погляди.

 - Ти тільки подивися на неї, - тихо, але так, щоб Евелін чула, засичала одна з них. - Вона ще й носом крутить! Це ж не покарання, це справжнє щастя! Опинитися в приватній спальні самого Аурана, торкатися його особистих речей і бути поруч із ним...

 - Та вона просто прикидається бідною та нещасною, - підхопила інша із заздрістю в голосі. - Навмисно зіпсувала зілля, щоб привернути його увагу, а тепер зображує з себе жертву.

   Вони гучно пирхнули, крутнулися і пішли в бік наступної аудиторії. Проте для самої Евелін це відвідування спальні здавалося зовсім не щастям, а справжнім прокляттям. Усередині неї все перевернулося від думок про цей вечір.

   Неріда та Фелікс так і стояли біля стіни в кількох кроках від неї. Вони обидва були повністю приголомшені тим, що тільки-но відбулося. На обличчі Фелікса застиг справжній жах, а Неріда стиснула кулаки і розгублено дивилася то на Евелін, то на прохід, куди пішов Ауран. Вони обоє хотіли підійти до неї, сказати хоч кілька слів підтримки чи обійняти, проте застигли на місці і не знали, що робити. Вони чудово розуміли, що якщо зараз порушать сувору заборону і відкриють рота, їх негайно відрахують з академії прямо сьогодні, а їхні родини зазнають суворих покарань.