Неонова

Я втомилась. Так сильно, знаєш?

Я втомилась. Так сильно, знаєш? Я втомилась, бо це — не я.
Кожен крок у безодню, все далі. Знов по колу та сама війна.

Всі ті сльози і крики погасли, я стійка та холодна стіна.
Певно мозок шкодує, нещасну, у якої і шансу нема.

Все стирає — емоції, віру. Кожен спогад і кожен маяк.
Видирає чорнила із пальців, щоб вони не прийшли уві снах.

Щоб вони не вернулися миттю й не сказали, що щось не так.
Усі рани зашиті, прошиті, замальовані десь на руках.

Так щоб шкіра облізла із ними. Аж до крові на синіх губах.
Я втомилась. Так сильно, знаєш? Я втомилась від світла в очах.

Подобається

#149 в Різне
#1 в Поезія

Відредаговано: 16.07.2025