Він вернеться невдовзі. Чекай.
Одного прекрасного дня, коли сонце за обрієм встане,
Коли спатиме весь клятий світ — він торкнеться тебе вустами.
Скине з плеч свій важкий тягар, покладе на підлогу зброю.
Переступить знайомий поріг і залишиться далі з тобою.
Бо не здався. Не здався без бою.
Одного прекрасного дня, коли сльози засохнуть словами,
Коли з вами згорить увесь світ — він вернеться м'якими руками.
Доторкнеться твого плеча та обійме так сильно, так міцно,
Що у серці від болю та щастя, стане знов до безглуздості тісно.
Бо чекала. Чекала, звісно.
Одного прекрасного дня, коли духу не стане триматись,
Й тобі здасться, що все дарма, й ти от-от зможеш просто зламатись,
Затамуй на хвилину дихання і надію в собі не втрачай.
Потерпи ще хоч трохи, мила. І сльозами себе не вбивай.
Він — вернеться невдовзі, люба.
Він вернеться от-от. Чекай.
Відредаговано: 16.07.2025