Неонова

Очі з розлитим чорнилом

...так смішно, й водночас так дивно. Війна оселилася в грудях. 
 Пробралася звуком сирен. Залишила свій слід на людях. 
 Відбилась у чорних очах, вогнем від ракети в три ночі.
 Підбитим у день літаком, який ще здійнятися хоче,
 Та мчиться в моє вікно й в останню мить лине вище,
 Кудись де не чути пташок, де вітер нещадно свище. 
 Відбилася в ребрах і грудях, у хворому, кволому серці, 
 Замерла у надрах душі на кляті частини терцій. 
 А потім взяла й обірвалась, неначе цього й не було.
 Лиш очі з розлитим чорнилом від болю віршами звело.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше