Неонова

Справжнє кохання

За вікном середина літа,
Тільки вітер холодний свище.
Натягни знов носочки повище
Вони зможуть тебе зігріти.

Так як гріють від рідних обійми,
Чи від тих, хто б тебе міг кохати.
Вони будуть тебе тримати,
Поки люди зникатимуть в війнах.

І вони не дадуть тобі впасти,
Чи від холоду й страху тремтіти.
Вони навіть ніколи не підуть,
І не зможуть у тебе щось вкрасти.

Подивися, це ж справжнє єднання,
Про яке люди мріють роками.
Поки те ще живе поряд з нами,
Називаючись словом “Кохання".
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше