Неонова

Я рада, що тебе немає...

Ти знаєш, мам, я вірю в вищі сили,
Які тебе забрали рік тому.
Якби сьогодні ти ще в світі жила б,
То бачила б очима цю дурну війну.

То плакала б ночами й навіть днями,
Здригалася б від приступів сирен.
А твоє серце розірвалося б сльозами,
І місця цілого не було б серед вен.

Ти б помирала кожну мить від страху,
І божеволіла від безперервності новин.
Тому я рада, що не бачиш цього жаху,
Не бачиш, як зникає в небі клин...

Як падають на землю збиті птахи,
Як люди помирають кожну мить.
Як спалюють живе подібно лахам,
Не бачиш, як твій внук вночі тремтить.

То ж спи спокійно, най земля тримає.
Най забере у тебе весь прожитий біль.
Ти знаєш, мам, я рада, що тебе немає.
Бо зараз смерть надходить звідусіль.

Подобається

#225 в Різне
#7 в Поезія

Відредаговано: 16.07.2025