Місяць я на нервах.
Місяць як життя перевернулося з ніг на голову.
Місяць кошмару.
Місяць тому моя дружина зібрала речі та пішла до іншого чоловіка. Рік вони крутили роман за моєю спиною, а я сліпець нічого не запідозрив. Господи, рік! Цілісінький клятий рік я ношу величезні розлогі роги, перебуваючи на посаді керівника відділу потужної державної установи. Та в мої обов’язки входить діставати з-під землі, нутром відчувати фальш. А тут… Не помітив очевидного під самісіньким носом! Бовдур…
Не знаю, що більше дошкуляє: зрада Діани чи власна необачність.
Зараз ми у процесі розлучення. Розлучення болісного і тихого. Мені вдалося натиснути на колись кохану жінку та змусити її тримати язик за зубами. Моя кар’єра, ділова репутація батька безпосередньо залежить від її патякання, тож скандал неприпустимий. А ще… наша донечка не повинна знати, в яке болото перетворила сім’ю її мама.
Маргаритка залишилася жити зі мною. Звісно, дівчинка важко переносить розлуку з обожнюваною мамою, якій в один момент стало просто начхати на єдину дитину.
А мені ниє серце. Доні нещодавно зробили надскладну операцію. Її життям я завдячую своєму другові Богдану Таранчуку, який теж пережив зраду дружини. А через шість років дізнався про сина, якого вона ховала. Шість років… Через шість років він знайшов своє кохання і нарешті став щасливим.
А я…
Жінки не варті довіри. Зрада для більшості норма.
Як можна було покинути донечку, яка потребує догляду і турботи після операції? Як можна було усміхатися мені в обличчя і стогнати під іншим?
Діана уміло грала роль зразкової дружини. Клялася в коханні і т… з іншим.
Ненавиджу… Все життя її зневажатиму.
Сьогодні Діана перевершила сама себе. Її раптовий дзвінок, а слід відзначити, що ми спілкуємося виключно через адвокатів, застав на роботі, коли розбирався з Мусьою. Вона сказала всього кілька фраз, мовляв, вона хоче забрати Маргаритку, а якщо я проти, то ми повинні зустрітися і обговорити її вимоги. Чергові, трясця, вимоги.
Машину я вже віддав їй... Коштовності забрала… Тепер хоче квартиру, бо їм з молодим коханцем ніде жити. Орендована, бачте, не влаштовує.
При зустрічі Діана ткнула мені носом в шлюбний договір, де чорним по білому написано, що в разі розлучення за моєї ініціативи вона має право на компенсацію у вигляді нової квартири в столиці.
Збожеволіти треба.
Як з нею не розлучитися? Як знати, що законна дружина живе з іншим — молодим і неперспективним альфонсом?
День пройшов на нервах. Адвокати шукають вихід і не знаходять.
Я втомився від цієї судової тяганини. Втомився щодня боротися за спокій для себе і дитини.
Ближче до вечора я прийняв рішення. Я таки куплю стерві квартиру, та за однієї умови: вона більше ніколи не побачить Маргарити.
Якщо мені доведеться набрехати дитині, що її мама померла, і поставити на кладовищі могилу — я зроблю це без краплі вагання.
Через кілька днів мені доведеться знову зустрітися з Діаною. Сподіваюся, цього разу ми розставимо всі крапки над «і».
У пригніченому стані, до бісиків втомлений, я повертаюся в кабінет, щоб забрати піджак і вимкнути техніку. А коли переступаю поріг, завмираю від несподіванки.
Муся…
Вона ж моя нова підлегла Ліка Мусійчук.
Мій особистий тригер зі школи.
Та, що дратувала, а в один момент вкрала серце… І не звертала на мене найменшої уваги.
Як це було давно…
Вгледівши дівчину, схилену над папками у спокійному сні, мимоволі усміхаюся. Аніскілечки не змінилася. Як була відповідальною так і залишилася. І космос з голови не вивітрився від слова зовсім. Це ж треба пофарбуватися в білий колір! А ще натягнути на себе до втрати розуму сексуальний костюм з глибоким вирізом, що абсолютно нічого не ховає, а навпаки, підкреслює зону декольте третього розміру. А ця спідниця… вона щільно обтягує красиві ефектні стегна, пружні сідниці і довгі-довгі ноги. Навіть її окуляри на крихітному носі кричать взяти їхню власницю в обійми й насолоджуватися її невагомістю, якоюсь справжньою щирістю, потребою. Ліці вдається бути звабливою до сигнальних вогнів і в той самий раз наївною і чистою, такою вразливою, що зносить дах. Невже не розуміє, куди прийшла на роботу? Це ж не школа і не архів. Тут з’їдять і не подавляться. Тут її не сприйматимуть всерйоз. Тут кожен чоловік думатиме, як її затягнути в ліжко. Хоча навряд знайдеться той, хто глянувши на неї в цьому луці, залишиться байдужим.
Муся…
Обережно підходжу і роздивляюся давню знайому впритул. Щось всередині неприємно цокає. Міцно стискаю кулаки і роблю глибокий вдих. Це цокання вже звучало. Вперше, коли дізнався, кого призначити на новостворену посаду. Вдруге, коли вранці озирнувся і … і через десять років побачив її.
Аж смішно, що намотував на мотоциклі під її вікнами кола, а сусіди потім викликали поліцію.
Було б краще, якби вона перевелася.
Було б краще, якби неприємна рана не рвала серце, бо дві рани то забагато.
Присідаю на край столу, а відвести погляд від білявки — не сила. З роками вона змінилася, стала ще вродливішою, ще більш сексуальною і манливою.
#2 в Молодіжна проза
#15 в Любовні романи
справжній чоловік, емоційна героїня, від ненависті до любові
Відредаговано: 07.05.2026