Глава 16

• Так я виявився правим, вона спить з тобою! А з вигляду така хороша дівчинка. – він так насміхався над Аурою.

 Вона не зрозуміла в який момент опинилась випущеною з обіймів. За її спиною почувся хруст кістки та викрик від болю. Озирнувшись Аура побачила, що Адріан зламав руку Артуру. Вона потягнула його за рукав:

• Не треба, Він того не вартий, всього лиш дурний хлопчисько!
• Ніхто не має права говорити про тебе, те чого немає. – дівчина ніколи не бачила такої ніжності та не відчувала захисту, як в цей момент.
• Я покликав дежурного лікаря, тому вам містер Беннет пощастило.

Аура не могла відвести погляду від дроу. Їй потрібно зібратись. Вона відчуває симпатію до цього мага, а це йде всупереч усім її плвнвм. Тому потрібно усю її приязність до цього чоловіка, закопати глибоко в серці.

• Я проведу вас до ваших апартаментів, – сказав Адріан та глянув на дівчину.
• Не потрібно, я сама можу дойти. – вона старалась сказати спокійно, але голос її недо кінця слухав.
• Ви вся тримтите. Я доведу вас та прослідкую, щоб по дорозі нічого не сталось. – Аура хотіла заперечити, але дроу відразу додав: – Це наказ викладача, тому ніяких прирікань.

Їй нічого не залишилось, як послухати декана.

По дорозі він нічого не говорив та тримався позаду неї. Коли вона піднімалась по сходинках, то їй закрутилась голова та затремтіли ноги, але професор одразу наблизився та підхопив її на руки. Вона відчула, що її обличчя порощовіло. Дівчина декілька разів взмолилась до темної богині та кілька раз прокляла дроу. Він і не думав її відпускати, тому поставив на ноги лише коло її дверей, але не випустив з обіймів.

Вони постояли так секунд тридцять, але потім лівчина визволилась з його залізної хватки та втекла до своєї кімнати, закривши двері на замок перед носом учителя.

***

Вже на підході до гуртожитку Адріан побачив дві фігури. Це була точно Аура і ще, якийсь юнак. Він впізнав  в молидику Беннета і це йому не сподобалось. На перший погляд, можна було подумати, що вони пара і воркують. Але коли він наблизився, то почув про що хлопець говорить дівчині. Від почутого його руки зжались в кулаки, він захотів вдарити його. Він йшов швидко, майже зриваючись на біг. Він різко зупинився, коли побачив, що дівчина направилась в його сторону. Дроу впіймав її в свої обійми і вона обм’якла в його руках. Його бажання вбити цього хлопчиська виросло в сто раз. 

Адріан не знав, що б він зробив з ним, якби не дівчина. Вона зупинила його в останній момент від великої помилки. А це б точно було б так, бо після вбивства студента йому не бачити місце ректора.

По дорозі до апартаментів декан не міг ніяк зрозуміти, чому за всього лиш після дня знайомства з нею, він готовий принести весь світ до її ніг та вбити кожного хто, хоч не так на неї гляне. 

Коли Аура закрила перед ним двері, він пішов до своїх покоїв та вирішив пошукати інформацію, чому він так реагує на цю магессу.