Глава 9

Некрополіс був схожий на столицю. Не повна копія, але такий ж готичний стиль будинків. Але дівчина не мала сил розглядати вулички. Проїхавши площу, на які милувався чудовий храм все тій же богині Налі. Вона виглянула, щоб подивитись на нього. Аура розглядала прекрасну статую божества, яка була висотою з двадцять метрів. Вона виглядала, як жива. З білосніжного мармуру, а які в неї були форми, відразу помітно, що створював статую чоловік. Настільки ідеальна вона була. “От би мені хоча б четверту частину її округлостей!” – зітхнула про себе магесса.

Академія знаходиться за містом на відстані приблизно сто кілометрах, все таж причина, що і з портальними станціями.

Коли її карета вже доїжджала до кордону міста, дівчина не помітила, як задрімала. 

Вісні вона бачила знову теж видіння, що і в своєму світі. Вона керувала армією нежиті, при цьому її очі світились. Вони були як і завжди зеленого кольору, але виблискували вогниками. 

Коли карета раптово зупинилась, то Аура вийшла з світу Морфея. Вона протерла очі з сну. Виглянула у вікно і побачила, що вони вже приїхали. Те що побачила магесса, привело її в захват.

Перед її очима був величезний замок. До того вона не бачила ще будівель такої величини. Пам’ять підкинула Аурі, що королівський дворець в кілька раз більше, але вживу дівчина його ще не бачила, ну після переселення душою.

Їй він нагадував готичний храм з її попереднього життя, але в шість раз більший. Найбільше в очі кидались шість веж, які возвишались над усією будівлею. Чоти по кутах сторін світу, а також дві, які здіймались з пристроєної будівлі. Пам’ять підкинула, що це гуртожиток, а в двох вежах живуть викладачі.

З спогадів Аури, вона знала, що вчитись їй потрібно буде років чотири або шість, все залежало від того на який рівень вона хотіла навчатись. Низький рівень чотири роки, середній – п’ять років і відповідно вищий – шість років. Від рівня залежило майбутнє, так як вищий рівень, то і вища вірогідність того, що буде краща посада та дохід. І так як вона дочка найкращого некроманта та спадкоємиця найсильнішого некромантського роду, відповідно її навчання буде протягом шести років. А це означало, що в неї є вся вірогідність того, що батько не помітить підміни дочки, так як вона буде бачити його не часто. А після навчання багато в кого змінюється характер і поведінка. Єдиною проблемою було для неї зараз, так це наречений. Прокляни його богиня Нала. І дівчина не знала хто він, чи учень, а може викладач. В першу чергу їй треба це вияснити. Це буде перше її завдання в Академії Темних.

***

Адріан був злий. А все через ту нахабну дівку. Хто б міг здогадатися, що таке слабке створіння, могла відірвати його рукав від сорочки. Клята принцесса. А все через пролитий лимонад на її блузу, але тут також його вини не було. Ну можливо лише трішки. Його голова була забита думками про те, що сказав його батько перед від’їздом в академію. Як виявилось, без його відома він заключив заручини з сім’єю Некрополь. Цього йому ще не вистачало. Він розумів, що як третьому сину правителя, той захоче видати його чим по кращій пропозиції. І для нього немає кращої пропозиції ніж дочка радника правителя їхніх союзників та найсильнішого роду некромантів. Але йому не потрібно було ніяке заміжжя. Зараз він декан кафедри некромантії, а через декілька років стане ректором академії. І йому не потрібно ніяке заміжжя та дружина.

Нічого він постарається, щоб його розбалувана наречена, а на його думку вона така і є, сама втекла від нього. Батько сказав, що вона поступає цього року. А він життя влаштує їй чудове, саме побіжить до батечка розривати заручини. 

Він ще раз глянув на обідраний рукав своєї сорочки та потім у бік куди втекла дівка.

• Цей рік обіцяє бути цікавим! – з усмішкою промовив він та пішов у бік карети.